Прогрес у законодавчому забезпеченні прав ЛГБТІК+-людей відсутній – тіньовий звіт для ЄС
За рік в Україні не відбулося зрушень в ухваленні законодавства щодо прав ЛГБТІК+-людей – зокрема, у запровадженні реєстрованих партнерств та встановлення відповідальності за злочини на ґрунті нетерпимості.
Про це йдеться в новому тіньовому звіті з виконання рекомендацій Єврокомісії в межах кластера “Основи вступу до ЄС”, який підготувала коаліція громадських організацій за участі Центру прав людини ZMINA.
Фото: з відкритих джерелУ 2025 році мережа моніторингу ЛГБТ-Центру “Наш світ” зафіксувала 60 випадків на ґрунті гомофобії або трансфобії, дискримінації та інших порушень прав людини (75 випадки у 2024 році). 23 випадки мали ознаки злочинів на ґрунті ненависті, а 15 – інцидентів ненависті.
Автори тіньового звіту звертають увагу, що досі немає чіткого законодавчого визначення злочинів на ґрунті нетерпимості, зокрема за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю (СОГІ).
Частково була виконана рекомендація тіньового звіту 2025 року про розроблення законопроєкту, який внесе зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу та запровадить: адміністративну відповідальність за прояви дискримінації; вчинення кримінального правопорушення з мотивів нетерпимості; кримінальну відповідальність за публічні заклики до насильства з мотивів нетерпимості.
4 серпня 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 13597. Попри низку позитивних змін документ потребує доопрацювання щодо мови ворожнечі, множинної та інтерсекційної дискримінації, дискримінації за асоціацією. У дорожній карті з питань верховенства права ухвалення такого закону заплановано на ІV квартал 2025 року, проте цей строк пропущено.
Також в Україні досі відсутні механізми юридичного визнання і захисту одностатевих пар. Законопроєкти № 12252 та 9103, які передбачають створення інституту реєстрованого партнерства, зокрема для одностатевих пар, Верховна Рада так і не розглянула та не підтримала.
“Рішення ЄСПЛ у справі “Маймулахін та Марків проти України” досі не виконано. Так само не реалізовано положення дорожньої карти з питань верховенства права, яка передбачала ухвалення відповідного законодавства до ІІІ кварталу 2025 року”, – зазначається у звіті.
Проте в судовій практиці відбувся значний прогрес, звернули увагу експерти. Верховний Суд 25 лютого 2026 року залишив без задоволення касаційну скаргу громадської організації “Громадський рух “Всі разом!”, у якій оскаржувалося рішення про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю (фактичних шлюбних відносин) між двома чоловіками.
Суд першої інстанції мотивував рішення про встановлення факту спільного проживання зазначеним рішенням ЄСПЛ, положенням Конституції про рівність і гідність усіх громадян. Також – рішенням Конституційного Суду, яке визначає, що членами сім’ї можуть вважатися не лише родичі, а й люди, які тривалий час спільно проживають та ведуть спільне життя. Ця справа є першим визнанням фактичних шлюбних відносин одностатевої пари.
У проєкті Цивільного кодексу України, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні, законотворці зробили спробу звузити права одностатевих пар та ЛГБТК+-людей. Проєкт передбачає комплексний перегляд сімейного та цивільного законодавства, але без урахування зобов’язань щодо створення механізмів реєстрації одностатевих сімей. Документ визначає “фактичні сімейні союзи” лише як співжиття осіб різної статі.
“Такий підхід фактично унеможливлює судову практику визнання одностатевих пар сім’ями, тим самим ліквідуючи обмежений, але встановлений правовий захист, який існує наразі, та повертає назад судовий прогрес”, – наголошують правозахисники.
Також проєкт кодексу визнає автоматично недійсними шлюби, укладені людьми, які юридично змінили свою стать. Такі положення безпосередньо втручаються в право на повагу до приватного та сімейного життя. Кілька десятків правозахисних та громадських об’єднань виступили зі спільною заявою щодо неприйнятних положень цього проєкту кодексу.
Раніше ZMINA писала, що Україна для набуття членства в ЄС має запровадити інститут цивільного партнерства для забезпечення прав одностатевих пар. Цю умову передбачено в низці документів, зокрема й у спільній позиції ЄС від 12 червня.
У звіті про розширення ЄС за 2025 рік зазначено, що Верховна Рада досі не просунулася в розгляді двох законопроєктів щодо інституту зареєстрованого партнерства. Йдеться про законопроєкт № 12252 від 27 листопада 2024 року та № 9103 від 13 березня 2023 року, обидва ініційовані народною депутаткою Інною Совсун.
У червні 2025 року Деснянський районний суд Києва вперше визнав спільне проживання одностатевої пари де-факто шлюбними відносинами. Це рішення стало спробою застосувати європейські стандарти недискримінації.
