Українки дедалі частіше очолюють виробничі підрозділи та працюють у сфері розмінування – УЖК

Після початку повномасштабного вторгнення 80% людей, які звертаються до Державної служби зайнятості, становлять жінки. Загалом послугами служби скористалися 1,8 мільйона українок. Через нестачу працівників жінки дедалі частіше опановують професії, у яких раніше переважали чоловіки, зокрема працюють водійками вантажівок, шахтарками та фахівчинями з розмінування. Водночас гендерні стереотипи досі обмежують їхні можливості для професійного розвитку.

Про це йшлося під час 10-го Українського жіночого конгресу, який відбувся 22 жовтня в Києві.

Фото: Genya Savilov / AFP

Під час дискусії “(Так звана) нежіноча робота” учасниці обговорили, як війна змінила можливості жінок на ринку праці та що потрібно зробити, аби вони могли працювати в обраних професіях і після її завершення.

Директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк розповіла, що від початку повномасштабної війни по допомогу до служби звернулися 1,8 мільйона жінок. Вони становлять близько 80% усіх людей, які користуються її послугами.

Крім того, українки отримали 21 тисячу грантів за державною програмою “Власна справа”, яка допомагає відкривати та розвивати бізнес. Нещодавно уряд також запустив оновлену програму “Власна справа 2.0”.

Однією з учасниць дискусії стала водійка вантажівки Валентина Чернова. Завдяки програмі She Drives вона опанувала нову професію та влаштувалася до компанії “МХП-Логістика”. Жінка розповіла, що давно мріяла керувати вантажівкою. Хоча така робота потребує значних зусиль і відповідальності, вона задоволена своїм вибором.

Як розповідала Чернова в інтерв’ю для She Drives у лютому 2026 року, під час навчання вона відвідала логістичний центр МХП, ознайомилася з умовами роботи та вирішила працевлаштуватися саме там.

Після навчання жінка пройшла стажування з досвідченим водієм і почала самостійно виконувати рейси Україною.

Водночас Чернова стикалася зі стереотипними запитаннями про те, чому вона обрала таку професію. Деякі люди припускали, що жінка змушена працювати водійкою через складні життєві обставини, хоча насправді вона свідомо обрала цю роботу.

Про схожі барʼєри розповіла керівниця групи гуманітарного розмінування Асоціації саперів України Рита Мазанкова.

За її словами, ще 2016 року, коли вона вирішила залишити роботу в дитячому садку та навчатися розмінування, їй відмовили. Однак наступного року жінка потрапила до першої групи, яка готувала фахівчинь у цій сфері.

У 2022 році Мазанкова долучилася до Асоціації саперів України. Оскільки на той момент вона вже мала відповідний досвід, то одразу обійняла керівну посаду.

На її думку, нині жінки мають значно більше можливостей працювати у сфері гуманітарного розмінування, ніж десять років тому.

Про зміни в промисловості розповіла шахтарка ДТЕК Енерго з Дніпропетровської області Ольга Хандрига, яка працює на шахті вже 21 рік. Вона поділилася, що тривалий час прагнула професійного зростання, але можливість обійняти керівну посаду отримала лише під час повномасштабної війни.

Після мобілізації значної кількості чоловіків підприємство зіткнулося з гострою нестачею працівників. Тоді керівництво запропонувало Хандризі стати заступницею керівника. Жінка зізналася, що спочатку хвилювалася, чи зможе керувати колективом, у якому переважали чоловіки. Водночас вона погодилася на нову посаду. Нині, за її словами, на шахті вже є професії, у яких переважно працюють жінки.

Модераторка дискусії, колишня перша заступниця міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум наголосила, що жінки не повинні обмежувати свій професійний вибір через суспільні уявлення про те, яка робота їм підходить.

Учасниці конгресу також звернули увагу на те, що нові можливості для жінок значною мірою зʼявилися через кадровий дефіцит під час війни. Тому важливо, щоб після її завершення вони зберегли доступ до цих професій та можливість обіймати керівні посади.

Нагадаємо, що раніше в Україні діяли законодавчі обмеження, які не дозволяли жінкам працювати за сотнями професій. До 2017 року жінкам забороняли працювати приблизно за 400 спеціальностями, зокрема в металургії, транспорті та інших галузях. Після скасування заборон формальні перешкоди зникли, однак професійні стереотипи залишилися.

У 2024 році уряд запустив експериментальну програму, за якою жінки можуть безоплатно здобувати професії, у яких традиційно переважали чоловіки. Програма передбачає навчання за заявками роботодавців із подальшим працевлаштуванням.

За даними Державної служби зайнятості, протягом першого півріччя 2026 року до програми долучилися 477 жінок, а загалом від початку її реалізації – 1452 учасниці. Найчастіше жінки обирають професії слюсарок, верстатниць, трактористок, водійок та операторок верстатів із програмним керуванням.

У 2024–2025 роках частка жінок серед кандидатів на вакансії в галузях, де традиційно працювали чоловіки, зросла з 5% до понад 15%. Найпомітніші зміни відбулися в транспорті, логістиці, сільському господарстві та промисловості. Зокрема, жінки дедалі частіше претендують на роботу водійками, трактористками, верстатницями, зварювальницями та монтажницями.

Водночас навіть після скасування законодавчих обмежень жінки продовжують стикатися з упередженнями роботодавців, які вважають окремі види роботи непридатними для них.

Тому, як підкреслили учасниці Жіночого конгресу, держава та роботодавці мають не лише допомагати жінкам здобувати нові професії, а й забезпечувати рівні умови праці, кар’єрного зростання та професійного розвитку незалежно від статі.