Стратегія з прав людини вперше пов’язує мандат національного органу з питань рівності з Омбудсманом

Нова Стратегія у сфері прав людини вперше на законодавчому рівні пов’язує мандат національного органу з питань рівності з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини та фіксує необхідність посилити його спроможність. Зокрема, збільшити повноваження, ресурси та гарантії незалежності. 

Про це розповів Омбудсман Дмитро Лубінець у блозі для Укрінформу.

Фото: Офіс Омбудсмана

Президент затвердив Національну стратегію у сфері прав людини до 2035 року. Це документ, який визначає цілі та завдання держави у сфері захисту прав людини під час війни з урахуванням євроінтеграції України. Попередню стратегію затвердили у 2021 році. Після повномасштабного вторгнення виклики у сфері прав людини змінилися – додалась окупація, вимушене переміщення, депортація дітей, зруйноване житло.

“Війна загострила проблеми, від вирішення яких буквально залежать життя, гідність та майбутнє мільйонів наших громадян. Роботу з оновлення документа розпочали ще у 2022 році, і Офіс Омбудсмана долучався до неї від самого початку”, – розповів Дмитро Лубінець.

За його словами, пропозиції інституції базувалися на результатах парламентського контролю, зверненнях громадян, моніторингових візитах. Більшість із них було враховано.

“Стратегія вперше на законодавчому рівні пов’язує мандат національного органу з питань рівності з Уповноваженим і фіксує потребу посилити його спроможність: достатні повноваження, людські, фінансові та технічні ресурси, гарантії незалежності. Саме цього вимагають європейські стандарти для органів з питань рівності”, – зазначив Омбудсман.

У стратегії також з’явилась окрема операційна ціль щодо забезпечення прав у сфері культури, яка гарантує доступ до культурних послуг, зокрема, для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, звернув увагу Лубінець. Цей напрям додали з ініціативи інституції.

Омбудсман окреслив важливі напрями, які відображені в стратегії. Зокрема, закріплюється потреба в реформі законодавства для впровадження альтернативних механізмів підтримки людей з інвалідністю (наприклад, підтриманого ухвалення рішень). До операційної цілі про запобігання катуванню в місцях несвободи включено завдання покращити доступ до медичної допомоги. Це можливо, якщо передати пенітенціарну медицину від Мін’юсту до МОЗ.

“Також за нашою пропозицією до стратегії включено завдання удосконалити регулювання праці засуджених. Його виконання має забезпечити безпечні умови, захист від експлуатації та розвиток навичок для ресоціалізації”, – додав Лубінець.

У стратегії визначено необхідність запровадити механізми захисту від дискримінації (адміністративну відповідальність), удосконалити реагування на мову ворожнечі та злочини з мотивів нетерпимості, захист ЛГБТІК+-людей. Також – посилити реалізацію механізму визнання постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), надання їм невідкладних проміжних репарацій, протидіяти кібернасильству.

Стратегія передбачає захист журналістів від необґрунтованих судових позовів, спрямованих на перешкоджання їхній професійній діяльності та придушення публічної участі (SLAPP). Також є операційна ціль щодо захисту персональних даних за стандартами Євросоюзу.

Документ охоплює також питання захисту прав дітей, зокрема, постраждалих унаслідок повномасштабного вторгнення, полонених і безвісти зниклих, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів. 

Раніше ZMINA писала, що захист прав ЛГБТІК+-людей закріплено серед пріоритетів державної політики України. У новій Національній стратегії з прав людини спільноту враховано серед груп, які можуть зазнавати підвищеного ризику порушення прав або додаткових перешкод у їхній реалізації.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини з урахуванням заходів з реалізації євроінтеграційного курсу України. Документ набув чинності 15 жовтня.