Зберегти зв’язок з аудиторією попри війну та окупацію: релоковані медіа розповіли, як адаптуються до нових умов роботи
Після початку повномасштабного вторгнення Росії десятки редакцій з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей були змушені переїхати. Попри релокацію вони продовжують працювати для своїх регіонів, адаптують формати до нових потреб аудиторії та шукають способи зберегти фінансову незалежність.
Про це говорили учасники дискусії “Як релокація прифронтових медіа змінює український медіаландшафт” на Donbas Media Forum 2026, повідомляє ZMINA.
Дискусія на Donbas Media Forum 2026. Фото: Дарина Довгоп’ятаТочної кількості релокованих редакцій немає, оскільки в Україні не створили єдиного державного реєстру таких медіа. Водночас серед основних викликів для регіональних редакцій – фінансова нестабільність, нестача працівників і скорочення донорського фінансування.
Журналістка Юлія Канзеба з луганського медіа “Трибун” розповіла, що після переїзду редакція зберегла фокус на Луганщині. Журналісти висвітлюють життя в окупації, примусову паспортизацію, мобілізацію, депортацію дітей та проблеми людей, які виїжджають із захоплених територій або повертаються туди. Редакція також підтримує зв’язок із читачами, які залишаються в окупації та передають інформацію про ситуацію у своїх містах.
Співзасновник локального онлайн-медіа Kramatorsk Post Дмитро Лук’яненко зазначив, що війна розділила аудиторію на тих, хто залишився в рідному місті, і тих, хто виїхав. Через це редакція змінила підхід до поширення матеріалів: тепер журналісти обирають платформу залежно від теми та потреб аудиторії, експериментують з короткими форматами медіаконтенту, а також використовують штучний інтелект у мультимедійних проєктах.
Спікерки на спікери Donbas Media Forum 2026. Фото: Дарина Довгоп’ятаОкремим напрямом розвитку стала співпраця між релокованими редакціями. Анна Мурликіна, координаторка проєкту Relocated media cluster DII-Ukraine, головна редакторка сайту 0629.com.ua “Новини Маріуполя”, пояснила, що проєкт допомагає редакціям обмінюватись аудиторією, ресурсами та шукати фінансування. Водночас кожне медіа зберігає редакційну незалежність. Кластер також допомагає налагоджувати контакти з національними медіа, щоб ті частіше залучали регіональних журналістів як експертів з тем окупації.
“Ми не пропонуємо їм рекламну аудиторію. Ми їм пропонуємо соціальну відповідальність”, – пояснила Мурликіна, розповідаючи про пошук корпоративних партнерів, готових підтримувати незалежні редакції.
Сергій Колесников, редактор-співзасновник медіа “ШоТам”, звернув увагу на складність фінансування релокованих медіа. Через розпорошення аудиторії традиційна рекламна модель працює гірше, а внески читачів не завжди покривають усі витрати редакцій. Серед можливих рішень він назвав посилення співпраці між медіа та створення спільних проєктів.
Учасники дискусії також говорили про потребу підтримувати журналістські команди, розвивати продажі й рекламу, освоювати нові технології та налагоджувати співпрацю між регіональними й національними редакціями. Релокація, за підсумками обговорення, змінює не лише географію роботи медіа, а й способи взаємодії з аудиторією, виробництва контенту та пошуку фінансування. Співпраця між редакціями стає одним зі способів підтримати їхню роботу й незалежність.
ZMINA також публікує серію матеріалів про те, як працюють медіа, релоковані з окупованих і прифронтових територій, після початку повномасштабного вторгнення.
