У 2025 році окупація стала головною темою лише кожної п’ятої публікації про ТОТ – дослідження
У 2025 році тимчасово окуповані території України були головною темою лише 21,1% публікацій про них в українських онлайн-медіа. Для порівняння: 2022 року цей показник становив 51,5%. Водночас окуповані території дедалі частіше згадували в контексті ударів Сил оборони та мирних перемовин, а повсякденне життя людей під окупацією і реінтеграція ставали менш помітними.
Про це йдеться в дослідженні “Ключові фрейми оповіді про життя в окупації”, яке громадська організація “Детектор медіа” презентувала 8 жовтня на Донбас Медіа Форумі, передає кореспондентка ZMINA.
Джерело: “Детектор медіа”Аналітики опрацювали 397 004 публікації в 5737 національних і місцевих онлайн-виданнях, у яких згадували окуповані частини Криму, Севастополя, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, Херсонщини та Харківщини.
За результатами дослідження, у 2025 році в 78,9% матеріалів тимчасово окуповані території були тлом або контекстом для висвітлення інших тем.
Через небезпеку працювати безпосередньо на окупованих територіях практично неможливо. Тому українські медіа часто отримують відомості про життя там опосередковано – з вторинних джерел, російських медіа або соціальних мереж. Попри це частина редакцій продовжує працювати з темою, хоча системно й поглиблено нею займається обмежене коло журналістів.
У 2022–2025 роках частка матеріалів, у яких на першому плані були атаки на об’єкти на ТОТ, зросла із 6,8 до 17,1%. Частка публікацій про окуповані території в контексті мирних перемовин збільшилася з 4,7 до 13,3%.
Водночас частка матеріалів першого плану про умови життя на ТОТ скоротилася з 4% у 2022 році до 1,9% у 2025-му, а про реінтеграцію – з 3,6 до 0,1%.
Директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко звернула увагу, що в матеріалах про мирні перемовини та удари Сил оборони переважають коментарі військових, політиків, соціологів і дипломатів, тоді як голосам людей з окупованих територій приділяють мало уваги.
Галина Петренко. Фото: “Детектор медіа”За словами Петренко, різні окуповані території мають власні медійні “портрети” – набори тем, через які їх висвітлюють.
“Є тільки одна тимчасово окупована територія, стосовно якої дуже впевнено й послідовно використовується тема реінтеграції, – це Крим. По інших ТОТ ми не можемо, на жаль, так сказати. До прикладу, на Луганщині сильно вирізняється тема освіти й мілітаризації дітей. Мабуть, тому що територія вже доволі давно окупована й Росія там вибудовувала свою систему“, – зазначила Петренко під час презентації звіту.
На Херсонщині помітною залишається тема депортації дітей: частка матеріалів першого плану про це зросла з 9,7% у 2023 році до 10,1% у 2024-му. На Запоріжжі висвітлюють права людини й репресії, а в Севастополі – мобілізацію, удари та спротив.
Частка публікацій, побудованих навколо заяв окупаційних посадовців, скоротилася майже вдесятеро: з 12,7% у 2022 році до 1,3% у 2025-му. Нині їхні заяви частіше стають частиною ширших матеріалів про права людини, колабораціонізм або атаки на інфраструктуру.
Засновник і головний редактор “Реальної газети” з Луганщини Андрій Діхтяренко вважає, що зміни в медійному висвітленні окупованих територій пов’язані також із тим, які теми підтримує держава.
“Я помітив дуже чітку закономірність між тим, які теми зараз висвітлюються в українських медіа, і тим, які теми кинула держава. Це, наприклад, тема реінтеграції. Немає кому займатися реінтеграцією окупованих територій. Відповідно, ми бачимо у цьому дослідженні відповідний спадний графік”, – сказав він.
Андрій Діхтяренко. Фото: Донбас Медіа ФорумНатомість, за словами Діхтяренка, коли держава запускає ініціативи на кшталт Bring Kids Back або підтримує пільговий вступ дітей з окупованих територій до українських університетів, увага медіа до відповідних тем зростає.
Він також зауважив, що українські медіа не завжди можуть самостійно створювати інформаційні приводи про життя в окупації без підтримки держави та інших структур, які працюють із цими питаннями.
Попри зміни в тематичних акцентах окуповані території не зникли з українського медіапростору. Кількість видань, які публікують матеріали зі згадками про них, залишається відносно стабільною – від 2900 до 3666 на рік. Водночас редакцій і журналістів, які системно висвітлюють життя людей в окупації, досі небагато.
Нагадаємо, після ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій у грудні 2024 року важливі повноваження щодо захисту прав ВПО та тих, хто лишився в окупації, були розпорошені, а частина повноважень Мінреінтеграції була просто “загублена” та не перейшла до інших міністерств.
Джерело обкладинки: REUTERS