ПАРЄ закликала захистити суддів і прокурорів МКС від санкцій та переслідувань

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) засудила спроби тиснути на суддів і прокурорів Міжнародного кримінального суду (МКС) та залякувати їх через роботу над справами про ймовірні воєнні злочини й злочини проти людяності. У резолюції асамблея окремо згадала примусові заходи з боку США та Росії, пов’язані з розслідуваннями щодо України, Афганістану та Палестини.

Відповідну резолюцію ПАРЄ одностайно ухвалила під час пленарного засідання в Страсбурзі. Документ підготували на основі доповіді нідерландського депутата Текке Панмана.

Ілюстративне зображення. Фото: Simona Granati – Corbis / Corbis

У ПАРЄ наголосили, що санкції, кримінальне переслідування та інші примусові заходи впливають не лише на роботу самого МКС, а й на професійне та приватне життя його представників. Асамблея вважає такий тиск неприпустимим втручанням у незалежність міжнародних суддів і прокурорів.

У резолюції йдеться, що Росія заочно засудила вісьмох суддів МКС та колишнього прокурора суду до термінів ув’язнення до 15 років через їхню участь у розслідуванні російських воєнних злочинів в Україні та видаванні ордерів на арешт, зокрема Володимира Путіна.

Водночас США запровадили персональні санкції проти приблизно половини суддів МКС, включно з президенткою суду, а також проти керівництва Офісу прокурора через розслідування ймовірних міжнародних злочинів в Афганістані та Палестині.

ПАРЄ висловила повну підтримку роботі Міжнародного кримінального суду та закликала міжнародну спільноту, передусім держави – учасниці Римського статуту, захищати суд і його працівників від зовнішнього тиску. Зокрема, держави мають дотримуватися привілеїв та імунітетів представників МКС і не допускати перешкоджання їхній роботі.

Перший віцепрезидент МКС Розаріо Сальваторе Айтала під час обговорення зазначив, що тиск на суд пов’язаний з його здатністю домагатися відповідальності від людей, які мають значну владу. Він наголосив, що політичний чи військовий вплив не звільняє людину від відповідальності, а МКС продовжить роботу незалежно від зовнішнього тиску.

Окрему увагу в резолюції приділили практичним наслідкам санкцій.

ПАРЄ закликала країни Ради Європи, держави – учасниці Римського статуту та Європейський Союз гарантувати МКС і його працівникам безперешкодний доступ до необхідних послуг. Йдеться, зокрема, про банківські, страхові, медичні та ІТ-послуги.

Для цього асамблея запропонувала Євросоюзу застосувати так званий Блокувальний статут ЄС, а державам – аналогічні механізми на національному рівні. Вони мають допомогти захистити суд та його представників від наслідків зовнішніх санкцій і забезпечити можливість виконувати міжнародний мандат.

ПАРЄ також звернулася до держав, які не є учасницями Римського статуту, із закликом поважати незалежність, повноваження та цілісність МКС і не запроваджувати санкцій чи інших примусових заходів проти його суддів і прокурорів.

Нагадаємо, що російська влада почала кримінальне переслідування представників МКС після того, як у березні 2023 року суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової через підозру в незаконній депортації та переміщенні українських дітей.

У грудні 2025 року Московський міський суд заочно засудив тодішнього прокурора МКС Каріма Хана та вісьмох суддів. Хану призначили 15 років позбавлення волі, іншим представникам суду – від 3,5 до 15 років. Російська влада також оголосила їх у міжнародний розшук.

Тиск на МКС посилили й Сполучені Штати. У серпні 2026 року адміністрація президента Дональда Трампа запровадила санкції проти президентки суду Томоко Акане та ще одного представника МКС. Американська влада пояснила це участю суду в розслідуваннях щодо громадян держав, які не визнають його юрисдикції.

ZMINA розповідала про канадську суддю МКС Кімберлі Прост, яка потрапила під американські санкції. Через обмеження вона втратила доступ до кредитних карток, зіткнулася з проблемами під час бронювання готелів і транспорту, а низка компаній та банків припинила надавати їй послуги.

У вересні 2026 року стало відомо, що адміністрація Трампа також закликала держави НАТО долучитися до ширшої кампанії проти Міжнародного кримінального суду.