Російські атаки та перешкоджання роботі медіа: ІМІ зафіксував 21 порушення свободи слова у вересні
У вересні 2026 року Інститут масової інформації зафіксував в Україні 21 випадок порушення свободи слова. З них 13 пов’язані з російською агресією, а ще вісім — із діями українських громадян та інституцій.
Про це йдеться в щомісячному моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Обкладинка: ІМІПротягом місяця також стало відомо про загибель трьох медійників. Руслан Рудукан та Олексій Нурулін загинули під час військової служби. Колишня журналістка бізнес-редакції NV Марія Ївженко загинула внаслідок російського удару по бізнес-центру в Києві.
Російські обстріли пошкодили приміщення українських редакцій. У Києві постраждали ньюзрум і робочі кабінети телеканалів “Ми — Україна” та “Ми — Україна+”, травм зазнали люди. У Кривому Розі вибухова хвиля пошкодила корпункт “Суспільне Дніпро”: вікна, двері, стелю та меблі. Працівники не постраждали.
В Ізюмі після обстрілу редакція видання “Обрії Ізюмщини” залишилася з вибитими вікнами й дверима, що унеможливило повноцінну роботу в приміщенні. Дві працівниці, які перебували на місці, не зазнали травм.
До моніторингу також увійшов вирок незаконно ув’язненій мелітопольській журналістці Ірині Левченко. Окупаційний Запорізький обласний суд призначив їй 15 років колонії за обвинуваченням у “шпигунстві”. Росіяни утримують журналістку з 2023 року.
Окремо ІМІ зафіксував два випадки кібератак та використання підроблених медіаресурсів. Через тривалу комбіновану DDoS-атаку російських хакерів сайт телеканалу Freedom працював із перебоями, а приблизно на десять хвилин став повністю недоступним.
Крім того, невідомі створили копію сайту NV і поширювали через неї неправдиве повідомлення про нібито обшуки НАБУ в колишньої очільниці Агенції оборонних закупівель. Цю інформацію супроводжувало відео, створене за допомогою штучного інтелекту. НАБУ спростувало повідомлення та назвало такі матеріали прикладом використання новітніх технологій в інформаційній війні.
Після російської атаки на інфраструктуру Києва 26 вересня перебої в роботі виникли щонайменше в семи медіа: “Новини.LIVE”, “Прямий”, Суспільне, “5 канал”, “Армія TV”, “Коло” та “Конкурент Україна”. Пошкодження дата-центрів і телекомунікаційної інфраструктури спричинило зупинки мовлення, недоступність сайтів, проблеми з телевізійним сигналом та відтворенням відео.
Серед восьми порушень, не пов’язаних із російською агресією, найбільше було обмежень доступу до інформації — чотири випадки. Також ІМІ зафіксував два випадки перешкоджання журналістській роботі, один замах на вбивство та один випадок тиску в інтернеті.
Ці порушення сталися в Києві, на Чернігівщині, Рівненщині, Вінниччині та Буковині. За даними моніторингу, до них причетні представники органів влади, правоохоронці, приватні особи та представники бізнесу.
Зокрема, СБУ повідомила про підозру чоловікові, який, за версією слідства, замовив напад на блогера з Прилук Олександра Лесика. Виконавці мали прострелити йому кінцівки та облити сірчаною кислотою. Правоохоронці запобігли нападу на етапі підготовки. Лесик висвітлював корупційні й кримінальні теми, пов’язані з місцевою владою, та критикував її роботу.
У Рівному представники міськради заважали журналісткам “Четвертої влади” працювати під час публічного звіту виконувача обов’язків міського голови Віктора Шакирзяна: затуляли камеру, вимагали посвідчення й не дозволили поставити запитання.
У Вінниці працівники ДСНС не давали журналісту видання “20 хвилин” Віталію Павловському вийти з території відомства після завершення роботи. Поліція відкрила провадження щодо перешкоджання журналістській діяльності, а медійника визнали потерпілим.
Випадки обмеження доступу до інформації стосувалися звернень чотирьох журналістів. Данило Мокрик із The Kyiv Independent поскаржився омбудсману на відмову Офісу президента опублікувати його петицію із закликом провести пресконференцію Володимира Зеленського.
Представниці ІМІ Альоні Чорній поліція та прокуратура Чернівців не надали інформацію про розслідування можливого розкрадання коштів на ремонті укриттів, пославшись на таємницю досудового розслідування.
Журналістка “Молодого буковинця” Людмила Осадчук двічі не отримала запитуваних даних про ремонт інфекційного відділення Чернівецької обласної лікарні. Після звернення редакції посадовці пообіцяли надати інформацію.
Журналістка ЖАР.INFO Марія Турчина звернулася до омбудсмана, оскаржуючи відмову державного підприємства надати документи про консультанта торгів у закупівлях на будівництво укриття.
Ще один випадок стосувався журналістки Texty.org.ua Любові Величко. Вона заявила про інформаційну атаку та спроби дискредитації після звернення до блогерів із запитаннями для розслідування про мережу акаунтів, які виступають проти мобілізації та критикують Збройні сили України.
Нагадаємо, раніше в Україні від початку січня до кінця серпня 2026 року зафіксували 136 випадків порушення свободи слова. Це вже більше, ніж за весь 2025 рік — тоді Інститут масової інформації (ІМІ) задокументував 130 таких випадків.
