Посолка ЄС Катаріна Матернова заявила про прогрес антикорупційних реформ в Україні, але наголосила на потребі продовжувати зміни

Корупційні скандали за участю українських високопосадовців не лише вказують на проблеми в державі, а й свідчать про те, що створені після Революції гідності незалежні антикорупційні інституції працюють і розслідують такі випадки навіть під час повномасштабної війни. Водночас Європейський Союз і надалі підтримуватиме ці органи, а також громадянське суспільство та незалежні медіа.

Про це посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила під час дискусії із заступником головного редактора видання The Kyiv Independent Олексієм Сорокіним на заході з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає ZMINA.

Фото: Ганна Чехович / ZMINA

Дискусія відбулася у межах першого засідання Наглядової ради EUACI після того, як до ініціативи як донори приєдналися Німеччина та Велика Британія.

Матернова звернула увагу, що Росія паралельно з бойовими діями веде проти України та західних країн гібридну війну й поширює різні наративи про Україну. Одним з них вона назвала багаторічне уявлення про Україну як нібито надзвичайно корумповану і фактично неспроможну державу.

За її словами, повномасштабна війна показала стійкість української держави та суспільства, однак тема корупції й надалі залишається одним з основних сюжетів у дискусіях про Україну за кордоном.

Матернова зазначила, що випадки, коли посадовці використовують державні ресурси для власного збагачення, залишаються серйозною проблемою. Водночас розслідування таких справ, на її думку, показує результат роботи, яку Україна провела після Революції гідності: створення інституцій, ухвалення законів, запровадження конкурсних процедур та інших механізмів.

Вона наголосила, що незалежні антикорупційні органи продовжують працювати навіть в умовах воєнного стану та повномасштабної війни, а їхні розслідування формують практику притягнення високопосадовців до відповідальності.

На запитання Сорокіна про те, як європейським урядам пояснювати необхідність подальшої підтримки України на тлі гучних корупційних справ, Матернова відповіла, що системні зміни потребують часу. Вона нагадала, що Україна десятиліттями перебувала спочатку в радянській системі, а після здобуття незалежності розбудовувала систему зі значним впливом олігархічних груп, тому змінити її за короткий час неможливо.

Важливим показником змін, на її думку, є те, що під час війни українські інституції здатні розслідувати справи щодо колишніх керівників судової системи, міністрів та інших високопосадовців. Саме тому ЄС планує й надалі підтримувати антикорупційні органи.

Водночас посадовиця закликала не зводити боротьбу з корупцією лише до кримінальних справ і покарання винних, адже ефективніша антикорупційна політика має також усувати самі можливості та стимули для корупції.

Як приклад, вона навела цифровізацію державних послуг. Завдяки застосунку “Дія” та десяткам послуг, які громадяни можуть отримувати онлайн без безпосереднього контакту з посадовцем, держава, за її оцінкою, закрила можливості для побутової корупції в низці сфер. Водночас за кордоном значно частіше помічають черговий корупційний скандал, ніж такі системні зміни.

Матернова зауважила, що кожне повідомлення про нову корупційну справу водночас означає, що хтось її розслідував, передав до прокуратури, а надалі її може розглянути Вищий антикорупційний суд. Тож під час оцінювання ситуації в Україні важливо враховувати і цей бік роботи антикорупційної системи.

Під час дискусії Сорокін нагадав і про протести, до яких українці виходили на захист незалежності НАБУ і САП, а також про тиск з боку Брюсселя на українську владу щодо збереження незалежності цих органів.

Матернова погодилася, що суспільство публічно продемонструвало вимогу зберегти незалежні антикорупційні інституції, а Євросоюз також наполягав на їхній незалежності. Водночас вона звернула увагу, що сама наявність окремих незалежних антикорупційних органів вирізняє Україну серед багатьох інших держав.

Окремою темою дискусії стала фінансова допомога Євросоюзу. Матернова пояснила, що бюджетна підтримка України з боку ЄС пов’язана з виконанням конкретних реформ. Це стосується як програми Ukraine Facility обсягом понад 50 мільярдів євро, так і бюджетної частини нового пакета фінансової підтримки на 90 мільярдів євро.

За її словами, Єврокомісія та держави – члени ЄС перевіряють виконання визначених умов перед виділенням коштів. Частину реформ Україна виконує із запізненням, однак у деяких випадках механізми дозволяють продовжити строки. Водночас подальше невиконання окремих умов може призвести до втрати частини фінансування.

Ukraine Facility передбачає понад 50 мільярдів євро фінансування України у 2024–2027 роках, а виплати в межах програми залежать від виконання передбачених Планом України реформ. У 2026 році до нього також додали нові кроки у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

Позика ЄС обсягом 90 мільярдів євро розрахована на 2026–2027 роки. З неї орієнтовно 30 мільярдів спрямують на бюджетну підтримку, а 60 мільярдів – на оборонні потреби. Фінансування також пов’язане з умовами щодо верховенства права та боротьби з корупцією.

Матернова також оцінила роботу Верховної Ради. За її словами, у 2022–2024 роках парламент ухвалив значну кількість законів, яких потребували євроінтеграційні реформи та програми фінансової підтримки. Однак у 2025 році та на початку 2026-го темпи законодавчої роботи сповільнилися.

Посолка розповіла, що представники ЄС та інших міжнародних партнерів обговорювали з керівництвом парламенту, політичними силами та урядом необхідність прискорити роботу над реформами. Вона наголосила, що європейським урядам складно аргументувати перед своїми громадянами необхідність збільшення підтримки України, якщо погоджені зміни надовго затримуються.

Водночас Матернова звернула увагу на умови, в яких нині працює український парламент: законопроєкти готують під час війни, а засідання та голосування переривають російські повітряні атаки. Тому, за її оцінкою, реформування держави під час повномасштабної війни залишається складним процесом, хоча зміни продовжуються.

Насамкінець Матернова додала, що підтримка ЄС не обмежуватиметься державними структурами. Євросоюз планує й надалі політично та технічно підтримувати незалежні антикорупційні інституції, а також громадянське суспільство й незалежну журналістику. Після приєднання Німеччини та Великої Британії до EUACI можливості такої підтримки мають розширитися.

Водночас посолка вважає, що підхід ЄС до оцінювання антикорупційної політики України також потребує вдосконалення. Вона пояснила, що в Україні НАБУ, САП та інші антикорупційні структури мають інституційну незалежність від виконавчої влади, тому оцінювати боротьбу з корупцією лише за діями уряду недостатньо.

На її думку, під час оцінювання прогресу варто також враховувати роботу незалежних органів, громадських організацій та медіа. Матернова наголосила, що в питаннях верховенства права й антикорупційної політики в самому Євросоюзі немає єдиної моделі, яку Україна могла б просто перенести у своє законодавство: країни ЄС по-різному формують судові системи, призначають прокурорів та організовують роботу інших державних інституцій.

Тому, за її словами, головним критерієм має бути те, чи працює система загалом. З урахуванням війни та реформ, які Україна проводить одночасно, Матернова оцінює нинішній напрям змін як позитивний, однак наголошує на необхідності продовжувати реформи.

Нагадаємо, що 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський підписав закон, який суттєво обмежив незалежність НАБУ та САП. Того ж дня в Києві та інших українських містах почалися акції протесту.

Після протестів та критики міжнародних партнерів президент подав новий законопроєкт, а 31 липня Верховна Рада 331 голосом підтримала документ, який повернув незалежність НАБУ та САП.

У вересні 2026 року Єврокомісія знову наголосила, що спроможність і незалежність антикорупційних органів залишаються важливою умовою на шляху України до членства в ЄС. Так у Брюсселі відреагували на повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, яку НАБУ і САП назвали продовженням тиску на антикорупційні інституції.

Як писала ZMINA, боротьба з корупцією та реформа правосуддя входять до ключового переговорного кластера “Основи” на шляху України до членства в ЄС. Подальшу фінансову підтримку та темпи євроінтеграції Євросоюз також пов’язує з виконанням відповідних зобов’язань.