“Боюся, що нас поселять окремо і її там ображатимуть”: у РФ бранок Ларису Бєляєву та Галині Бехтер етапують до іншої колонії

Літніх українок Ларису Бєляєву та Галину Бехтер готують до етапування з місця ув’язнення. Нині Лариса доглядає за Галиною, яка має проблеми зі здоров’ям й потребує постійної допомоги. Бєляєва побоюється, що їх можуть розділити й Бехтер залишиться без необхідного догляду.

Про це повідомила російська правозахисниця Дарина Костроміна

Лариса Бєляєва та Галина Бехтер. Фото з відкритих джерел

Росіяни готують до епатування двох літніх жінок – 66-річну Бєляєву та  68-річну Бехтер. Раніше Бєляєву засудили в Росії до 14 років ув’язнення за купівлю українських військових облігацій. Дарина про це дізналася з листа, який їй надіслала Бєляєва 20 вересня 2026 року. 

“21 вересня я разом із Галею Бехтер їду в нікуди на етап. П’ять місяців я доглядала за нею, і тепер нас разом відправляють, але за неї я боюся більше, ніж за себе. Боюся, що нас поселять окремо і її там ображатимуть, адже доглядати за нею, крім мене, ніхто не буде“, – пише Лариса.

Під час ув’язнення у Галини з’явилися ознаки деменції, яка швидко прогресує. Вона має нетримання та потребує постійного догляду, який у сімферопольському СІЗО їй надавала Бєляєва. 

Підгузки, які раніше передали для Бехтер, не підійшли – вони незручні й швидко брудняться. Тож Бєляєва, як і раніше, доглядає за нею сама.

“У Бехтер нетримання, зокрема вночі. Підгузки, які передавали раніше, виявилися незручними, а сама Бехтер часто відмовляється від їжі та перебуває у стані сильного виснаження, тому я продовжую її годувати“, – зазначає Бєляєва.

Лариса також зазначила, що влітку сусідки по камері виступали проти того, щоб годувати Галину, оскільки після цього її потрібно було мити. Тепер жінка побоюється, що після етапування їх можуть поселити окремо, а Бехтер залишиться без догляду.

Нагадаємо, до арешту Галини подружжя Бехтерів мешкало у селі Райхенфельд Мелітопольського району Запорізької області. Доросла онука перебувала з бабусею та дідусем, а донька жила у сусідньому селі. Влітку 2022 року донька та її родина залишили окупований Мелітопольський район та виїхали на територію, підконтрольну Україні. Старші залишилися у своєму будинку.

Бехтери ніколи не приховували проукраїнської позиції. Через це у них виникали конфлікти з деякими проросійськи налаштованими сусідами. У листопаді 2024 року до літньої пари прийшли з обшуком російські військові. Повідомили, що шукають зброю. Нічого не знайшли, але вилучили паспорти громадян України, телефони, ноутбук, банківські картки українського Приватбанку, на які надходили пенсії, а господарів забрали на допит у відділок поліції в окупованому селі Михайлівка.

Згодом подружжя повернулося додому. Але незабаром у Галини стався ще один конфлікт із сусідкою, яка підтримує Путіна. І Бехтер, за словами Гусейнової, сказала їй: “Скоро наші повернуться. Подивимося, як ти тоді заговориш”.

29 липня 2025 року на Галину Бехтер, яка поверталася додому, вже чекав десяток російських військових. Її чоловік був на роботі, охороняв ставок у господарстві, де розводять рибу. Галині дозволили йому зателефонувати та повідомити про затримання лише з Мелітополя. Сім’я доньки найняла адвоката, але той допомогти не зміг.

У вересні окупанти перевезли пенсіонерку до селища Якимівка Запорізької області, потім — до Донецька. А у січні 2026 року помістили до СІЗО №1 Сімферополя.

5 березня 2026 року окупаційний Запорізький обласний суд призначив Бехтер покарання — 11 років позбавлення волі в колонії загального режиму із подальшим обмеженням волі ще на рік, а згодом жінці збільшили строк до 12 років і 5 місяців. 

За версією слідства, вона надавала “фінансову допомогу іноземній державі, спрямовану проти безпеки Російської Федерації”. Їй інкримінували “державну зраду” за донат у 1240 рублів на підтримку ЗСУ. 

Донька та онуки Галини Григорівни стверджують, що її затримали через донос сусідки, яка не поділяла політичних поглядів родини Бехтерів.

Чоловік Бехтер помер в окупації в рідному селі в січні 2026 року.

Крім того, у червні 2025 року російські окупанти затримали мешканку села Любимівка Запорізької області Ларису Бєляєву у власному будинку. Пізніше російський суд призначив їй 14 років позбавлення волі за “державну зраду”. Нині 66-річна жінка утримується у СІЗО в окупованому Сімферополі. Лариса має низку тяжких захворювань, зокрема онкологічне.

Лариса закінчила Кримський державний медичний університет імені Георгієвського та працювала головною лікаркою Любимівської амбулаторії. У 2015 році вона балотувалася до місцевої ради від партії “Батьківщина”.

Після окупації села медикиня вирішила залишитися, щоб продовжувати надавати медичну допомогу місцевим. До неї на прийом переважно ходили діти та літні люди з Любимівки та сусідніх сіл.