Правозахисники оцінили виконання Україною євроінтеграційних реформ: у ключових сферах бракує прогресу
23 вересня Центр протидії корупції спільно з партнерськими організаціями презентував альтернативний звіт громадянського суспільства про просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.
Про це повідомляє ЦПК.
Фото: ЦПКДокумент охоплює виконання вимог за розділами 23 і 24 переговорного кластера 1 “Основи”. Йдеться про реформи у сферах протидії корупції, правосуддя, роботи правоохоронних органів, захисту фундаментальних прав і свободи медіа. Автори аналізували зміни, які відбулися з жовтня 2025 до середини вересня 2026 року.
Над звітом працювали Центр протидії корупції, “Автомайдан”, Фундація DEJURE, Антикорупційний центр “МЕЖА”, Інститут масової інформації, Медійна ініціатива за права людини, благодійна організація “100% Життя” та незалежна експертка Вікторія Халанчук.
За висновками експертів, упродовж звітного періоду Україна не змогла досягти відчутного поступу в низці принципово важливих реформ.
Після спроби обмежити незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в липні 2025 року Україна і ЄС узгодили десять пріоритетних кроків на 2026 рік. Вони дістали назву “план Качки – Кос”.
За оцінкою коаліції громадських організацій “Членство Check”, станом на червень Україна виконала цей план лише на 15 балів зі 100. Експерти пояснюють такі результати, зокрема, браком політичної волі: чимало необхідних рішень досі не вийшли за межі дискусій і роботи профільних груп.
Керівник політичного відділу Посольства Королівства Нідерландів в Україні Роберт Деккер наголосив, що законодавство Євросоюзу не може бути предметом перегляду під час переговорів про вступ.
“Процес реформування складний, а часом і болісний. Проте важливо пам’ятати, що законодавчі норми ЄС не підлягають перегляду в ході переговорів. Так, ми можемо обговорювати, як і коли це відбуватиметься. Ми можемо говорити про часові рамки та перехідні періоди, але не про те, чи робити це взагалі. Щоб вступити до ЄС, Україна має ухвалити та імплементувати всі 80 тисяч сторінок законодавства Євросоюзу. Той, хто вважає чи сподівається інакше, – мушу сказати – помиляється”, – заявив він.
Автори документа також застерігають, що тиск на НАБУ і САП триває. Серед ризиків вони називають кримінальні провадження проти детективів НАБУ та можливі спроби вплинути на керівництво антикорупційних органів через конкурсні процедури. Зокрема, йдеться про добір керівника САП і його заступника.
Нерозв’язаними залишаються й проблеми кримінального процесу. Так звані правки Лозового досі не скасували, а стислі строки давності в справах про топкорупцію дають змогу фігурантам уникати відповідальності. НАБУ також не отримало незалежної судової експертизи та можливості автономного прослуховування.
Окрему увагу у звіті приділили політизації Офісу генерального прокурора та відсутності повноцінних реформ Державного бюро розслідувань і Служби безпеки України. На думку авторів, нереформовані правоохоронні структури можуть використовувати для тиску на антикорупційні інституції, представників громадянського суспільства та журналістів-розслідувачів.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк зазначила, що громадські організації прагнули показати реальний стан реформ і відокремити конкретні результати від обіцянок влади.
“Наше завдання – показати звіт без фільтрів, як ми бачимо, зі сторони громадських організацій, що справді робить наша влада, а що – просто обіцяє. Також в яких напрямках є певні успіхи, а в яких потрібно ґрунтовне доопрацювання”, – сказала вона.
Серед першочергових завдань для України експерти назвали гарантування незалежності НАБУ і САП, реформування прокуратури та ДБР, оновлення кримінального процесуального законодавства, завершення судової реформи, зміни в роботі Національної поліції та посилення захисту фундаментальних прав.
Нагадаємо, раніше Єврокомісія заявила, що високо оцінює роботу незалежних антикорупційних органів України, та наголосила: збереження їхньої спроможності й незалежності залишається важливою умовою на шляху до членства в Європейському Союзі. Заява пролунала після того, як генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, а НАБУ і САП назвали це продовженням системної атаки на антикорупційні інституції.
