Брак інформації та складність правил заважають людям подавати заяви до Реєстру збитків – звіт
Недостатня поінформованість про Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) та складність застосування його правил до конкретних життєвих ситуацій є одними з основних бар’єрів для людей, які хочуть подати заяву.
Про це йдеться у звіті “Бар’єри доступу до Реєстру збитків для України”, який оприлюднила громадська організація “Інкубатор демократичних ініціатив”.
Джерело: RD4UЗвіт підготували на основі аналізу 253 звернень, отриманих під час роботи гарячої лінії, запитань 203 учасників та учасниць вебінарів, а також нормативних документів і правил роботи Реєстру.
Автори звіту зазначають, що труднощі заявників пов’язані з низкою перешкод, зокрема: брак інформації про Реєстр, складність процедури подання заяв, необхідність збирати додаткові докази, користуватися цифровими сервісами та отримувати консультаційну допомогу.
Для багатьох людей першим бар’єром є недостатнє розуміння того, що таке Реєстр збитків і як він працює. Заявники найчастіше запитували, хто може подати заяву, які категорії вже відкрито, чи потрібно чекати початку виплат та чим Реєстр відрізняється від програми “єВідновлення”.
Водночас доступна інформація не завжди є зрозумілою. Люди не розуміють, яке місце Реєстр посідає в міжнародному компенсаційному механізмі, чим він відрізняється від інших програм та що відбуватиметься після подання заяви.
Після отримання пояснень більшість людей висловлювали готовність подати заяву.
Значна частина звернень стосувалася вже не загальних правил, а конкретних життєвих ситуацій. Зокрема, люди цікавилися, чи можна подати заяву щодо житла на тимчасово окупованій території, якщо воно не зруйноване, але власник втратив над ним контроль.
Окремо заявники питали про спільну власність, спадкування житла, недобудовані об’єкти та майно, яке формально не перебувало в їхній власності. Також виникали питання щодо людей, які були змушені залишити свої домівки, та випадків, коли одна людина зазнала кількох видів шкоди.
Джерело: RD4U“Найбільшу складність для людей становить не саме законодавство щодо подання заяв до Реєстру, а необхідність застосувати його до власної життєвої ситуації”, – йдеться у звіті.
Особливо складними є випадки, пов’язані з тривалою окупацією, вимушеним переміщенням, спільною власністю, майном у зоні активних бойових дій та спадковими правами.
Станом на 30 квітня 2026 року до Реєстру збитків надійшло майже 150 тисяч заяв. Рада Реєстру внесла до нього понад 45 тисяч заяв. Загалом Реєстр очікує отримати щонайменше 6–8 мільйонів заяв. За оцінками, їхня кількість може сягнути 10 мільйонів. Це може зробити Реєстр одним з найбільших компенсаційних механізмів у світі.
Нагадаємо, 10 вересня Реєстр відкрив три останні категорії для заяв від юридичних осіб – вони стосуються витрат на переміщення бізнесу, інших економічних втрат та гуманітарної допомоги працівникам і членам їхніх сімей, які постраждали через російську агресію.
8 серпня Реєстр відкрив чотири останні категорії для подання заяв від фізичних осіб – вони можуть фіксувати, зокрема, втрату доступу до медичної допомоги та освіти, моральну шкоду, а також інші економічні втрати.
