Ексбранець Кремля Віталій Атаманчук виконав перший символічний удар під час матчу донецького “Шахтаря”
Ексбранець Кремля 75-річний Віталій Атаманчук виконав перший символічний удар під час матчу донецького “Шахтаря” у Львові: чоловіка вдалося повернути з неволі рік тому під час обміну 14 серпня, він провів сім років на окупованій Донеччині за звинуваченням “у шпигунстві на користь України”.
Про це в День шахтаря, що цього року припав на 30 серпня, повідомила його донька Альона Майбоженко.
Скриншот з відео доньки Віталія Атаманчука у фейсбуку“Сьогодні я знову відчула особливу гордість за свого ТАТА. Є моменти, які хочеться зберегти не лише на відео, а й у серці назавжди. Сьогодні у Львові, перед матчем донецького “Шахтаря”, мій тато мав честь виконати перший символічний удар по м’ячу”, — написала вона.
Сім років свого життя Віталій Атаманчук провів у полоні — сім років випробувань, болю, невідомості й очікування, але він вистояв, не зламався, не втратив себе, любові до рідного Донецька та віри в життя, наголосила вона.
“І сьогодні я дивилася, як мій тато виходить на футбольне поле у Львові, бере м’яч і робить перший удар — і думала про те, який неймовірний шлях він пройшов, щоб опинитися саме тут. Колись у нього забрали роки життя. Але вони не змогли забрати його силу, гідність і любов до життя”, — поділилася вона враженнями в соцмережі.
Віталія Атаманчука затримали у так званій ДНР 4 вересня 2018 року. Перед цим помешкання його родини обшукали.
Чоловіка разом з дружиною та сином вивезли до СІЗО окупованого Донецька, піддавали катуванню та психологічному тиску. Згодом дружину та сина окупанти відпустили.
Бранця Кремля засудили до 17 років ув’язнення за нібито “шпигунство на користь України”. Після “суду” перевели до Макіївської колонії №32.
У березні 2021 року стало відомо, що чоловік отримав у в’язниці перелам стегна, його стан здоров’я різко погіршився. Пересуватися самостійно українець не міг.
Багато років за звільнення батька боролася донька Альона Майбоженко.
Історію полоненого читайте в матеріалі ZMINA “Чи буде обмін, тато вже не питає – боїться почути “ні”: історія 70-річного пенсіонера в полоні “ДНР”.