Цьогоріч до Омбудсмана надійшло майже 2 тисячі звернень про порушення права на приватність: як захистити персональні дані

Фото: ілюстративне Unsplash

Ім’я, адреса, номер телефону, медична картка, банківські реквізити – це особиста інформація, яку люди можуть передавати державній установі, банку, медичному закладу чи приватній компанії. Кожна людина має право знати, як використовують її персональні дані та вимагати, щоб із цією інформацією поводилися законно.

Закон “Про захист персональних даних” визначає, що оброблення персональних даних охоплює: 

• реєстрацію та накопичення даних;
• їхнє зберігання, адаптування, зміну та поновлення;
• використання та поширення;
• знеособлення та повне знищення.

Людина має такі права щодо власних персональних даних:  

• вимагати інформацію про те, де зберігаються дані, з якою метою їх зібрали та кому їх передають;
• дізнатися, чи обробляються дані в конкретній системі, та отримати доступ до їхнього змісту у визначені законом строки;
• вимагати змінити або знищити, якщо інформація застаріла, недостовірна або збирається незаконно;
• відкликати свою згоду на оброблення даних або подати заперечення;
• звертатися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або одразу до суду.

Захист приватності найчастіше починається з простого письмового звернення до того, хто володіє даними. Більшість конфліктів та непорозумінь можна швидко вирішити без суду, звернув увагу Омбудсман.

“Особливої обережності варто дотримуватися родинам військовополонених та зниклих безвісти. Неперевірені особи можуть під виглядом “допомоги” намагатися отримати чутливу інформацію про військовослужбовця та його близьких”, – звернув увагу Лубінець.

Цю інформацію можуть використати для шахрайства, маніпуляцій, психологічного тиску або передати ворогу.

Також важливо дбати про збереження персональних даних дітей. Поширення у відкритому доступі їхніх імен, фотографій, інформації про місце проживання, навчання може створити додаткові ризики для безпеки.

Особливо уважними до захисту своїх даних варто бути й внутрішньо переміщеним особам, які під час оформлення соціальних виплат, отримання гуманітарної допомоги, пошуку житла чи інших послуг змушені передавати документи та персональну інформацію, зазначив Омбудсман:

“Цим можуть скористатися шахраї, які під виглядом благодійників або представників організацій намагаються отримати копії паспортів, банківські реквізити чи іншу чутливу інформацію. Водночас персональні дані ВПО можуть опинитися у відкритому доступі й через необережне висвітлення в медіа, публікаціях соціальних служб чи соцмережах”. 

Дмитро Лубінець закликає не передавати своїх персональних даних неперевіреним людям, не публікувати документів та іншої чутливої інформації у відкритому доступі. Оприлюднена інформація може роками залишатися в мережі та використовуватися проти людини та її близьких.

Звернутися до Офісу Омбудсмана можна на гарячу лінію 1678. Для дзвінків з-за кордону працює номер +380442997408. Також подати звернення можна на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua.  

Україна оновлює законодавство у сфері захисту персональних даних відповідно до європейських стандартів. Зокрема, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт “Про захист персональних даних” (№ 8153). Його ухвалення дозволить посилити гарантії права людини на приватність і запровадити сучасні механізми захисту персональних даних.

Нагадаємо, ZMINA писала, що Україна під час вступу до ЄС має погодити своє законодавство у сфері захисту персональних даних з європейськими стандартами й створити відповідний незалежний орган. Наразі контрольні функції покладені на Омбудсмана і його секретаріат.

Торік до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 152 592 звернення – у 3,6 раза більше, ніж у 2022-му. Найчастіше зверталися члени сімей військовополонених та зниклих безвісти військових, а також переселенці.