Реагування за три години: в Україні почали діяти нові правила протидії булінгу в школах
В Україні оновили правила реагування на булінг у школі. Заяву про цькування можна подати в будь-якій формі, а керівництво школи зобов’язане реагувати упродовж 3 годин – повідомити батьків і направити сповіщення до Національної поліції та Служби у справах дітей.
Про це повідомляє Служба освітнього омбудсмана та очільник ювенальної поліції України Василь Богдан.
Фото: ілюстраційне з відкритих джерелМіністерство освіти і науки України оновило Порядок реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу (наказ МОН №961). Нові правила почали діяти з 11 серпня.
Заяву про булінг чи насильство можна подати усно, письмово, електронним листом або анонімно. Будь-який працівник школи, виявивши ознаки насильства, має негайно його зупинити, надати домедичну допомогу, повідомити керівництву, поліції й батькам.
Кожне повідомлення про можливий випадок насильства, яке надійшло до керівника закладу освіти, має бути зареєстроване в той самий день (крім вихідних). При виявленні ознак насильства керівник школи упродовж 3 годин зобов’язаний повідомити батьків і направити офіційне сповіщення до Національної поліції та Служби у справах дітей.
Дитину мають вислухати на засіданні шкільної комісії поруч із батьками (або за їхньою згодою) та шкільним психологом. Водночас комісія не визначає, чи був факт булінгу, а має оцінити ситуацію, визначити потреби дитини та організувати необхідну підтримку. Заходи з примирення сторін можливі лише за згодою постраждалої дитини та її батьків.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення насильства одного з учнів проти іншого. Систематичним вважається насильство, яке відбулося два і більше разів упродовж 12 місяців з дня першого повідомлення про перший випадок цькування.
Про наявність ознак насильства можуть свідчити будь-які дії всупереч волі, бажання, без згоди постраждалої особи та які порушують її права, свободи, законні інтереси, зокрема:
- позбавлення їжі, одягу, грошей, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх та інших послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
- словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, поширення фото-, відео- та аудіоматеріалів знущань, інші дії, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
- будь-яка небажана форма вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру: жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток, фото-, відео- та аудіоматеріалів сексуального (інтимного) змісту;
- будь-які небажані фізичні дії, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів.
Факт булінгу встановлює виключно суд. Суд може направити кривдника на проходження програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування). Якщо такого судового рішення немає, комісія може пройти цю програму добровільно.
За даними “Опендатаботу”, в Україні щодня щонайменше двоє дітей зазнають булінгу в школах та інших навчальних закладах. І це лише за офіційними даними – тобто у випадках, коли поліція відкриває провадження за статтею 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Нагадаємо, за цькування дитини в школі передбачено штрафи та виправні роботи для кривдників або їхніх батьків. Керівники закладів освіти також відповідатимуть, якщо не повідомлять поліцію про випадок булінгу.
