Російський апеляційний суд залишив у силі вирок 66-річній мешканці Мелітополя Ірині Суховій
У травні 2025 року співробітники ФСБ затримали пенсіонерку Ірину Суховій. Згодом так званий Запорізький обласний суд засудив жінку до 12 років і шести місяців колонії загального режиму за “державну зраду”. Окупанти звинуватили її у фінансовій підтримці Збройних сил України. У 2026 році Перший апеляційний суд загальної юрисдикції в Москві залишив вирок без змін, відхиливши апеляційну скаргу Ірини. Відповідне рішення ухвалив суддя Олександр Пушкін.
Про це повідомляє видання “РІА-Південь”.
Ірина Суховій. Фото: “РІА-Південь”Коли у лютому 2022 року російські війська окупували Мелітополь, Ірина жила сама у власному будинку. Вона отримувала пенсію й працювала головним технологом у приватній компанії. Її єдина близька родичка – сестра Тетяна – мешкає з чоловіком за кордоном. До початку окупації Ірина вже втратила матір, брата та єдину доньку, яка загинула у 10-річному віці.
Перед затриманням співробітники російських спецслужб неодноразово приходили до жінки з обшуками. За місяць до затримання вони вилучили її мобільний телефон і документи. Після того як родичі передали Ірині інший телефон, ефесбівці знову прийшли до її помешкання, щоб забрати і його.
Востаннє рідні спілкувалися з Іриною 12 травня 2025 року. Під час затримання ефесбівці їм сказали, що забирають “лише на п’ять днів”, однак після цього вона додому не повернулася.
За версією російського слідства, жінка нібито у 2023 році оформила в мобільному застосунку автоматичний переказ коштів на підтримку ЗСУ. Також у матеріалах справи зазначено, що вона “не підтримувала проведення спеціальної військової операції”. Родичі Сухової кажуть, що не знають, про який саме платіж ідеться. За словами її сестри Тетяни, яка живе з чоловіком у Європі, окупаційні органи цікавилися її грошовими переказами, надісланими Ірині для оплати комунальних послуг.
Як зазначають представники правозахисної російської організації “Меморіал”, після затримання Ірину спочатку утримували в СІЗО на окупованій частині Донецької області, а згодом етапували до Сімферополя. Інформація про її кримінальну справу стала публічною лише після винесення вироку. У грудні 2025 року організований Росією “Запорізький обласний суд” в окупованому Мелітополі засудив жінку до 12 років і шести місяців колонії загального режиму за звинуваченням у “державній зраді”.
“Попри те, що жінка прийняла громадянство РФ і з листопада 2023 року почала отримувати російську пенсію, на розрахунковий рахунок в українському банку громадянки С. продовжували надходити пенсійні виплати”, – йдеться в повідомленні.
За версією російського слідства, вона нібито у 2023 році налаштувала автоматичний переказ коштів на підтримку Збройних сил України та не скасувала його. Російська прокуратура повідомляє, що загальна сума цих переказів перевищила 1,4 тисячі рублів. Інших матеріалів справи чи інформації про перебіг судового процесу окупаційні органи не оприлюднили.
“Під час перегляду проукраїнських Telegram-каналів С. побачила пропозиції щодо надання фінансової допомоги ЗСУ із зазначенням банківських реквізитів. Тоді ж вона увімкнула автоплатіж зі свого розрахункового рахунку в додатку на мобільному телефоні для надання допомоги ЗСУ“, – зазначає “Меморіал”.
Російські правозахисники повідомляють, що “у суді вона визнала свою провину та розкаялася у скоєному”.
На момент затримання Ірина мала сильні набряки ніг, тому вона майже не могла самостійно пересуватися. Крім того, після перелому руки, який стався ще до повномасштабного вторгнення, кістки неправильно зрослися.
За словами Тетяни, під час перебування в ізоляторі стан здоров’я Ірини погіршився.
“У листі сестра писала, що в СІЗО по стінах тече вода, постіль мокра, ми всі кашляємо, всі хворі… Спочатку в Іри навіть не було одягу. Можете уявити: зима, а вона в капцях. Бо взуття на неї не налазить, настільки розпухли ноги“, – розповіла сестра.
Рідні пригадують, що лише після переведення до Сімферополя Ірині видали тюремний одяг і взуття.
У листах із місця ув’язнення Ірина пише, що хвилюється через відсутність кореспонденції.
“Усім приходять листи щодня, а моє прізвище не називають. Значить, нікому не потрібна…“ – каже Тетяна.
Сестра також повідомила, що після її затримання вони з чоловіком ще деякий час оплачували комунальні послуги за квартиру в Мелітополі. Згодом сусіди розповіли їм, що до помешкання вселилися невідомі люди. Відтоді, за їхніми словами, у квартирі постійно горить світло. Самі сусіди після цього перестали виходити на зв’язок.
Відомо, що так званий верховний суд окупованого Криму засудив до 13 років колонії 58-річну жительку Луганська Марину Коваленко, яку російські силовики викрали в червні 2025 року. За версією російського слідства, вона фотографувала службові документи в музичній школі Луганська та передавала їх представнику української розвідки. До висунення обвинувачення жінку понад вісім місяців утримували в ізоляції.
