До переліку постатей для галерей у школах увійшли два десятки видатних українців та українок
До переліку історичних постатей, чиї інтерактивні портрети прикрасять шкільні простори в Україні, потрапили два десятки видатних українців та українок.
Про це розповіли у МОН.
Ілюстраційне зображенняГолосування відбувалось п’ять днів у “Дія”, а участь у ньому брали понад 134 тисячі людей.
Обирали серед 30 кандидатів, які пройшли історичну верифікацію та експертний добір, як кажуть урядовці. Два десятки видатних особистостей умовно поділили на два блоки — “Українці, що змінили науку й технології” (STEM)” та блок “Українці, що змінили суспільство й культуру”.
До першого увійшли:
-
Олександр Богомолець — патофізіолог, академік та президент Академії наук УРСР.
-
Софія Окуневська-Морачевська — перша жінка-лікар в Австро-Угорщині та перша українка в Галичині, яка здобула університетську медичну освіту, організувала курси для медсестер і вперше в регіоні застосувала променеву терапію.
-
Степан Рудницький — основоположник української географії, картографії та геополітики, який науково обґрунтував територіальну цілісність України та створив перші географічні карти українською мовою.
-
Катерина Ющенко — вчена-кібернетик, яка створила “Адресну мову програмування” — першу у світі мову програмування високого рівня, що випередила аналогічні західні розробки.
-
Любомир Романків — провідний вчений, чия робота у підсумку зробила можливою появу сучасних жорстких дисків.
-
Михайло Кравчук — математик, чиї праці лягли в основу створення першого у світі електронного комп’ютера ENIAC.
-
Іван Горбачевський — біохімік та епідеміолог, який першим у світі синтезував сечову кислоту і став першим міністром охорони здоров’я в Європі (в Австро-Угорщині).
-
Анатолій Скороход — математик, чиї роботи використовують у фінансах та фізиці.
-
Георгій Кістяківський — фізико-хімік та ключовий розробник вибухової лінзи для першої атомної бомби в межах “Мангеттенського проєкту”.
-
Микола Пильчиков — фізик-експериментатор, який першим у світі здійснив радіокерування об’єктами на відстані.
У другому переліку:
-
Олена Теліга — поетка, публіцистка та діячка ОУН, яка стала символом українського культурного опору в окупованому Києві та була розстріляна нацистами у Бабиному Яру.
-
Петро Могила — церковний і політичний діяч, митрополит Київський, який провів фундаментальну реформу православної церкви та заснував Києво-Могилянську колегію (академію).
-
Ігор Юхновський — фізик-теоретик, академік і державний діяч, який очолював патріотичну опозицію Ігоря Юхновського (Народну Раду) у парламенті та став одним із творців Акту проголошення незалежності України.
-
Олена Степанів — перша у світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні хорунжої Українських січових стрільців, громадська діячка та географка.
-
Архип Куїнджі — художник-пейзажист.
-
Мілена Рудницька — лідерка українського жіночого руху в Галичині, журналістка, педагогиня та депутатка польського Сейму, яка звертала у Лізі Націй увагу до Голодомору в Україні.
-
Софія Русова — педагогиня, письменниця та лідерка жіночого руху, творчиня національної української школи та системи дошкільного виховання дітей.
-
Агатангел Кримський — вчений-орієнталіст, історик, письменник і поліглот, одним із перших академіків та засновників Української академії наук.
-
Георгій Нарбут — художник-графік та ілюстратор, автор державного герба України, перших грошових купюр, поштових марок УНР та унікального українського шрифту.
-
Микола Лукаш — мовознавець та перекладач із понад 20 мов.
Інтерактивні портрети із цими постатями як експеримент з’являться у школах Львівщини, а невдовзі ініціативу розповсюдять по всій Україні.
“Сформований за результатами голосування список із 20 постатей — це лише перша хвиля масштабної освітньої ініціативи. Оскільки це пілотний запуск, географія проєкту поступово розширюватиметься на всю Україну, а сам пантеон видатних українців — постійно доповнюватиметься”, — наголосили в уряді.
Нагадаємо, що Києво-Печерська лавра представила відеопроєкт про спадщину, доступний для людей з порушенням слуху.
