Як в Україні збирають дані про рівність та дискримінацію: в Омбудсмана назвали прогалини
В Україні різні інституції збирають дані, щоб виявити дискримінацію, нерівності та оцінити ефективність державної політики, що є складовою євроінтеграції. Проте ефективної системи даних про рівність поки не створено.
Про це розповіла представниця секретаріату Омбудсмана Ольга Момот на вебінарі в межах ініціативи “Європейські стандарти рівності: дані для дії”, передає ZMINA.
Фото: ілюстративне PixabayУ Євросоюзі дані про рівність є важливим інструментом для виявлення дискримінації та нерівностей у різних сферах. Україна має відповідні зобов’язання для вступу до ЄС, що передбачено урядовою дорожньою картою з питань верховенства права.
“Україна наразі не стартує з нуля. У нас уже є певна кількість джерел даних, які прямо або опосередковано стосуються рівності, дискримінації, доступу до послуг, реалізації прав. Уже напрацьовано збір даних щодо мови ворожнечі чи злочинів з мотивів нетерпимості. Також є великий обсяг інформації щодо гендерної рівності, доступного середовища”, – зазначила Ольга Момот.
Скриншот ZMINAДані щодо рівності збираються в різних органах, але часто вони не пов’язані спільною логікою, додала експертка. За її словами, кількість скарг або звернень про дискримінацію показують конкретні випадки, з якими стикаються вразливі групи населення. Це дозволяє оцінити, як держава реагує.
“Важливо розрізняти дані про конкретні кейси й дані про структурні нерівності. Ефективна і повноцінна система даних про рівність поєднує обидва ці рівні. Якщо ми будемо бачити тільки кейси, ми не зможемо оцінити масштаб і тенденції. Якщо дивитися лише на офіційну статистику, будемо упускати дискримінаційний механізм”, – пояснила Ольга Момот.
У профільному Законі “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” зафіксовано роль органів влади в межах їхньої діяльності, включно з Уповноваженим ВР з прав людини: щодо збору даних, узагальнення результатів моніторингу, обліку випадків дискримінації, розгляду звернень громадян та реагування на них, аналіз державної політики.
В Україні діє загальний класифікатор звернень громадян, але він не передбачає збору даних, що стосуються рівності та оцінки дискримінації, зазначила Ольга Момот. Вказується загальне питання, щодо якого звернулася людина, проте не зазначаються ознаки дискримінації, сфера, тип порушення і результат реагування.
“Секретаріат Омбудсмана затвердив власний внутрішній класифікатор звернень, більш розширений. Ми фіксуємо ознаки дискримінації, сферу суспільних відносин, форму дискримінації. Також – щодо поширення мови ворожнечі, незабезпечення доступності середовища, і результати розгляду”, – зазначила представниця секретаріату Уповноваженого.
Скриншот презентаціїОльга Момот розповіла, що на початку 2026 року Кабмін затвердив порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статті. Він стосується також насильства за ознакою статі, сексуальних домагань у різних органах державної влади, підприємствах, установах, включно із сектором безпеки та оборони.
“Комісії, які створюються на підприємствах, в організаціях, органах влади, щороку звітують про свою діяльність і подають до Національної соціальної сервісної служби інформацію про звернення та результати розгляду. Але ці дані стосуються дискримінації виключно за ознакою статі. Для інших захищених ознак і сфер дискримінації аналогічної процедурної рамки наразі немає”, – зауважила експертка.
Ольга Момот розповіла про прогалини щодо збору даних про рівність в Україні. Зокрема:
- недостатня судова статистика щодо даних про дискримінацію;
- у державному обліку обмежені класифікації;
- облік даних щодо мови ворожнечі ускладнений;
- бракує інформації про інциденти ненависті, які не є злочинами;
- недостатня дезагрегація даних (розділення за детальнішими показниками);
- немає сталого обміну даними між органами влади.
Вона нагадала, що 2025 року Україна підготувала Індекс гендерної рівності за методологією Європейського інституту гендерної рівності, який дозволяє оцінити гендерні розриви в ключових сферах – знання, час, вплив, гроші, зайнятість, робота, освіта:
“Це велике дослідження, яке дуже ґрунтовно оцінює розриви в можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації їхніх прав. Це приклад того, як національна система може вже наближатися до європейських стандартів і використовувати вимірювані показники для формування політики”.
Як кандидат у члени Євросоюзу Україна повинна мати незалежний “орган рівності” для протидії дискримінації в різних сферах. Яким має бути орган рівності в Україні й чого бракує сьогодні, пояснила в колонці директорка Центру “Соціальна дія” Ірина Федорович.
Наприкінці травня правозахисники обговорили, яка інституція в Україні зможе забезпечувати рівність за стандартами ЄС.