В Україні 95% молекулярно-генетичних експертиз проводять центри МВС
Штат генетиків державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ МВС) з початку повномасштабного вторгнення зріс утричі, а мережу лабораторій розширили до 22 установ. Це дає змогу фахівцям опрацьовувати тисячі зразків для ідентифікації загиблих і розслідування тяжких злочинів. Також вони виконують близько 95% молекулярно-генетичних експертиз в Україні.
Про це в інтервʼю Громадському розповів заступник директора центру Руслан Аббасов.
Руслан Аббасов. Фото: МВС УкраїниТак, цей вид досліджень використовують для ДНК-ідентифікації невпізнаних тіл, аналізу зразків їхніх близьких родичів, а також у межах розслідування вбивств, зґвалтувань і розбійних нападів. За словами Аббасова, загальне навантаження на службу є доволі високим.
“У середньому на сьогодні – близько 100 експертиз одночасно в роботі на експерта“, – зазначає посадовець.
За минулий рік до установ надійшло понад 18 тисяч мішків з тілами, а кількість відібраних і досліджених зразків з них була у два-три рази більшою.
Розвиток структури НДЕКЦ демонструє значне зростання, оскільки кількість експертів у системі збільшилася зі 150 осіб у 2022 році до понад 500 на сьогодні. Кількість лабораторій збільшилася з 9 до 22, а ще дві – у Черкаській і Чернігівській областях – готуються до повноцінної роботи.
Наразі у 24 експертних центрах перебувають на дослідженні близько 3 тисяч зразків біологічного матеріалу від невпізнаних тіл, отриманих, зокрема, під час репатріацій у січні, лютому та березні.
Нагадаємо, що станом на кінець 2025 року Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, містив дані про понад 90 тисяч осіб, серед них як військові, так і цивільні українці, а також особи без громадянства та іноземці, які на законних підставах перебували на території України.
Водночас українські посадовці наголошують, що реальна кількість зниклих може бути вищою, оскільки доступ до інформації на тимчасово окупованих територіях залишається обмеженим. Остаточна верифікація даних та встановлення долі багатьох зниклих стануть можливими лише після завершення бойових дій і деокупації територій України.
Попри великий обсяг інформації на державних ресурсах, у близьких зниклих безвісти однаково виникає чимало запитань про те, куди звертатися в разі зникнення людини та як саме відбувається пошук.
Також повномасштабна війна гостро поставила питання ідентифікації загиблих. Як і хто збирає зразки ДНК для ідентифікації? Яка ймовірність помилки під час упізнання репатрійованого тіла? Чи можуть рідні здати зразки ДНК, перебуваючи за кордоном? Відповіді на ці та інші запитання, які надходили ZMINA від родин зниклих, читайте в матеріалі.
Фото обкладинки: МВС України
