Кримінальна відповідальність за антисемітизм: експерт пояснив, що не так із новим законом і наскільки він актуальний
Закон про запровадження кримінальної відповідальності за антисемітизм містить низку недоліків, зокрема у формулюваннях. Під дію Кримінального кодексу підпадатимуть “заяви, що озлоблюють” про осіб єврейського походження.
Про це в коментарі ZMINA зазначив експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.
Ілюстративне зображення. Фото: SilarУ Законі “Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні”, який набрав чинності у 2021 році, антисемітизм визначений як певне сприйняття євреїв, що виражається як ненависть до євреїв. Риторичні та фізичні прояви антисемітизму спрямовані на євреїв чи неєвреїв та їхню власність, установи, релігійні місця єврейської громади.
Згідно із законом, проявами антисемітизму вважаються:
- заперечення права євреїв на самоідентифікацію;
- заклик, приховування або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди євреям;
- публічне покладання колективної відповідальності на всю громаду за вчинки окремих людей;
- заперечення Голокосту;
- пропаганда неправдивих стереотипів про євреїв;
- виготовлення та публічне поширення матеріалів з антисемітськими висловлюваннями;
- умисне пошкодження релігійних споруд, установ, приватного майна, осквернення місць поховань і пам’ятників.
Закон про запровадження кримінальної відповідальності за прояви антисемітизму Рада ухвалила за тиждень до повномасштабного вторгнення 2022 року. Ймовірно, що про президентський підпис до нього просто забули, припускає В’ячеслав Ліхачов.
За його словами, прояви антисемітизму в Україні фіксуються на мізерному рівні порівняно з Європою. Зокрема, у 2025 році тут зафіксували пʼять випадків антисемітського вандалізму (з них лише один був кваліфікований за статтею 161 ККУ) і один випадок антисемітського насильства.
“У 2024 році було чотири випадки антисемітського вандалізму, у 2023-му – три випадки антисемітського вандалізму, жодного випадку насильства. У 2022-му – п’ять випадків антисемітського вандалізму й один випадок насильства. У попередні роки було більше випадків”, – зазначає експерт.
В’ячеслав Ліхачов звернув увагу на недоліки у змісті закону. Зокрема, у першій частині статті 161 ККУ до формулювання “умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками” додається “прояви антисемітизму”.
“Що таке “умисні дії, спрямовані на прояви”? Це з погляду вимог і стандартів до юридичної визначеності виглядає трохи дивно. Це неможливо застосувати, довести”, – звертає увагу він.
Він додає, що в законі 2021 року про запобігання антисемітизму в Україні, антисемітизм формульований “як певне сприйняття євреїв”.
“У нас законом заборонено певне сприйняття. І тепер в нас в Кримінальному кодексі є “прояви антисемітизму”, які не просто забороняються, а їх мають якось доводити, за них карати, ув’язнювати”, – зауважує Ліхачов.
Експерт звертає увагу, що закон містить позитивні норми. Зокрема, тепер криміналізовано заперечення переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни (Голокосту). Також – умисне пошкодження будівель, місць поховання осіб єврейського походження з мотивів антисемітизму.
Водночас до переліку проявів антисемітизму включено багато дій проти осіб єврейського походження без зазначення, що це робиться з мотивів антисемітизму. Зокрема, щодо висловлювань, “що озлоблюють”, у законі немає уточнення “з мотивів антисемітизму”.
“Тобто йдеться просто про заяви про осіб єврейського походження. Якщо я скажу, що конкретного корупціонера треба заарештувати, а майно конфіскувати, це вже буде заклик до заподіяння шкоди особі єврейського походження. І на перший раз я матиму штраф і судимість”, – звертає увагу Ліхачов.
Експерт додає, що наразі триває розробка нового Кримінального кодексу для гармонізації українського законодавства з європейським. У цьому кодексі не буде статті 161 в такому вигляді, як зараз. Оновити статтю 161 ККУ пропонується також у новому законопроєкті про посилення відповідальності за дискримінацію (№13597) – за дискримінаційні дії без насильства запровадять адміністративну відповідальність замість кримінальної. Тож внесення “проявів антисемітизму” до цієї статті, за словами правозахисника, наразі не змінить ситуацію.
Ліхачов розповів, що у Європі розробили європейську стратегію проти антисемітизму. Там є рекомендація визначити конкретний орган, який буде відповідальним за протидію антисемітизму та за координацію дій інших органів державної влади. В Україні Державна служба з етнополітики та свободи совісті розробила проєкт змін до закону про протидію антисемітизму, щоб додати норму про цей відповідальний орган.
Раніше ZMINA писала, що в листопаді минулого року Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт, який пропонує змінити чинний закон про запобігання та протидію антисемітизму. Законопроєкт № 14228 має посилити інституційний механізм боротьби з антисемітизмом. Уряд пропонує доповнити закон новими нормами, що запроваджують посаду спеціального координатора та визначають, який орган виконавчої влади відповідатиме за цю сферу.
Нагадаємо, що впродовж 2022–2024 років рівень антисемітизму у світі зріс на безпрецедентні 340%. Такими є результати дослідження Всесвітньої сіоністської організації (WZO) та Єврейського агентства Ізраїлю, пише The Jewish Press. У звіті зазначається, що стрімке зростання нападів, переслідувань і конспірологічних теорій становить серйозну загрозу безпеці єврейських громад, підриває демократичні цінності та вимагає колективної реакції.
