Оновлений після критики проєкт Цивільного кодексу містить дискримінацію ЛГБТ та суперечить зобов’язанням з євроінтеграції

Зареєстрований у парламенті 9 квітня 2026 року законопроєкт із рекодифікації Цивільного кодексу (№ 15150) містить норми, що дискримінують ЛГБТІК+-людей та суперечать зобов’язанням України під час вступу до ЄС. Зокрема, одностатевих партнерів не визнаватимуть сім’єю навіть через суд.

На це звертають увагу в об’єднанні “Національний ЛГБТІ-консорціум”.  

Фото: ілюстративне Unsplash

За визначенням експертів організації, новий проєкт Цивільного кодексу залишає практично ті самі дискримінаційні норми, що й попередній законопроєкт № 14394, який викликав резонанс і критику в українському суспільстві.

“Попри окремі редакційні правки, базова логіка проєкту щодо ЛГБТІК+-людей збережена – як і раніше, вона передбачає фактичне виключення одностатевих пар зі сфери сімейного права, а трансгендерних людей фактично “викидає” з уже сформованих шлюбних стосунків на юридичному рівні”, – зазначають в об’єднанні.

Зокрема, у проєкті кодексу пропонуються такі норми:

• одностатеві партнери не визнаються членами сім’ї навіть через суд;
• шлюб визначається виключно як союз чоловіка та жінки, тож одностатеві шлюби, укладені за кордоном, в Україні не визнаються;
• немає будь-яких альтернативних форм визнання сімейного союзу для ЛГБТІК+ (наприклад, цивільні партнерства) всупереч прямим рекомендації ЄС та зобов’язанням України виконувати рішення ЄСПЛ;
• фактичні сімейні союзи визнаватимуть лише між чоловіком і жінкою – одностатеві пари не враховані;
• усиновлення дитини двома людьми однієї статі не допускається, що не враховує вже наявних сімей з дітьми серед ЛГБТІК+-спільнот і суперечить найкращим інтересам дитини;
• у разі зміни гендерного маркера шлюб може бути визнаний недійсним – ініціювати це можуть як партнери, так і треті особи, і навіть після смерті одного з партнерів чи партнерок.

Окремо експерти звертають увагу на норму, за якою приватні відносини, зокрема сімейні, мають регулюватися з урахуванням “доброзвичайності”. Її визначено як “сукупність моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві”. Водночас ця норма створює додаткову невизначеність і потенційно відкриває простір для дискримінаційного застосування норм щодо всіх соціальних груп людей в Україні.

“Уявлення” не створюють правової визначеності, бо в різних людей різні уявлення, і одна людина не може бути зобов’язана орієнтуватися на уявлення інших. Орієнтуватися можна лише на чітко визначену правову норму. Ми як держава вже повністю скасували колишній Закон “Про захист суспільної моралі” як ретроградний і непотрібний”, – звернув увагу координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет.

Як зазначають у консорціумі, єдина зміна в новому проєкті Цивільного кодексу – це гендерно-нейтральне формулювання “право на шлюб мають особи”, а не “двоє осіб протилежної статі”, як було в проєкті 14394:

“Інші статті прямо обмежують сам зміст цього права на шлюб, тому для одностатевих пар воно залишається недоступним на практиці”.

Святослав Шеремет наголошує, що з позицій природних прав для людей з категорії ЛГБТІК+ – лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних, інтерсекс-, квір- та інших людей сексуального та гендерного розмаїття – проєкт 15150 є глибоко дискримінаційним.

Норми в новому проєкті ЦК суперечать міжнародним зобов’язанням України

Запропоновані зміни погіршують ситуацію з правами ЛГБТК+-людей у порівнянні з чинним законодавством. Наразі діють такі норми:

• можна визнати фактичні сімейні відносини через суд;
• немає норми про припинення шлюбу після зміни гендерного маркера;
• частина прав реалізується через інші юридичні механізми;
• є надія на ухвалення закону про цивільні партнерства, це відповідає критеріям ЄС щодо вступу України та розв’язало б більшість проблем для одностатевих стосунків юридично.

У новому проєкті ці можливості знівельовано повністю, наголошують експерти. Водночас міжнародні вимоги також залишаються незмінними. Зокрема, ЄСПЛ рішенням у справі “Маймулахін і Марків проти України” зобов’язує Україну забезпечити право на сім’ю для одностатевих пар у будь-якій формі, але всі люди мають реалізувати своє конституційне право на сім’ю.

Також Європейська комісія з 2023 року системно рекомендує впровадження цивільних партнерств і звертає увагу на законодавче гальмування на цьому напрямі. Передані Україні умови вступу до ЄС (бенчмарки) у розділі “Правосуддя та основні права” передбачають недискримінаційний доступ до сімейних прав.

“Фактично ми маємо ситуацію, коли держава одночасно декларує євроінтеграцію і рівність прав. А на рівні кодифікації приватного права окрема група державних діячів прагнуть закріпити модель, яка виключає частину громадян із базових правових інститутів, повністю розчавлює основні значимі взаємні стосунки між двома людьми (якими є сімейний союз)”, – звертають увагу в ЛГБТІ-консорціумі. 

За словами Шеремета, проєкт кодексу суперечить чинній державній політиці: Україна вже запровадила понад 100 актів законодавства та підзаконних актів і міжнародних договорів, де гарантували недискримінацію на підставах сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

“Проєкт кодексу мають розглянути з прискіпливою увагою значне число міністерств, відомств та парламентських комітетів, а також Омбудсман. Впевнені, що в державі достатньо зрілих, по-європейськи налаштованих інституцій, які скажуть своє слово проти дискримінаційного нутра 15150”, – наголосив він.

Експерти зазначають: без суттєвого доопрацювання проєкт не відповідатиме ні реальним суспільним відносинам, ні міжнародним зобов’язанням України. Документ потребує подальшого докорінного перегляду із залученням експертного середовища та спільнот, яких ці норми безпосередньо стосуються.

Нагадаємо, ZMINA писала, що в червні 2025 року Деснянський районний суд Києва вперше визнав спільне проживання одностатевої пари де-факто шлюбними відносинами. 

У звіті про розширення ЄС за 2025 рік зауважили, що Верховна Рада досі не просунулася в розгляді двох законопроєктів щодо інституту зареєстрованого партнерства. У парламенті лежить законопроєкт № 12252 від 27 листопада 2024 року та № 9103 від 13 березня 2023 року (обидва ініційовані народною депутаткою Інною Совсун).

До нещодавно ухваленої урядом Дорожньої карти з верховенства права, яка є планом реформ у межах євроінтеграції, внесено низку заходів для подолання дискримінації щодо представників ЛГБТІК-спільноти. Зокрема, 2025 року мав бути розроблений та ухвалений закон, який визначає правовий статус реєстрованих партнерств, особисті немайнові та майнові права й обов’язки партнерів, їхній захист. 

Читайте також: Партнерства людей однієї статі в Україні: як новий Цивільний кодекс може узаконити дискримінацію і загальмувати рух до ЄС