Без швидкої мобілізації в проведенні реформ переговори про вступ до ЄС можуть “застрягнути” – Тарас Качка

Українському парламенту та уряду необхідно політично мобілізуватися найближчими місяцями, щоб ухвалити необхідне для реформ законодавство. Від цього залежатиме, чи вдасться реалізувати ідею підписання у 2027 році договору про вступ України до ЄС.

Про це сказав віцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції Тарас Качка під час круглого столу “Швидкість вступу України в ЄС: політичні та стратегічні чинники”, повідомляє Укрінформ.

Фото: Офіс віцепрем’єра з питань євроінтеграції

Тарас Качка звернув увагу, що формально жоден кластер переговорів про вступ до ЄС не відкрито. Проте технічно кластери і для України, і для Молдови відкрито через передання бенчмарків (умов вступу. – Ред). 

“Тобто ми зайшли настільки далеко в переговорному процесі, що назад вороття немає. І також ми зайшли в ту стадію, коли все залежить від України на 100%. Це наше завдання – виконати ті бенчмарки”, – сказав віцепрем’єр.

Урядовець нагадав, що бенчмарки – це вимоги держав-членів ЄС до України щодо заходів, які мають бути реалізовані. Він звернув увагу, що передання цих умов є досягненням.  

“Зараз нам треба показати, що ми можемо це зробити. З мого розуміння, в усіх без винятку розділах, кластерах все, що нам треба, – це завершити реформи. Нічого страшного, нового, складного в цих бенчмарках немає”, – зауважив Качка.  

За його словами, у першому кластері, який стосується верховенства права, Україна вже зробила “більше сміливих кроків, ніж вимагається за бенчмарками” – зокрема, створила антикорупційну інфраструктуру та дієві інститути відбору суддів.

Качка додав: зараз він максимально багато часу приділяє роботі з парламентом, щоб переконати, що мобілізація в проведенні реформ украй потрібна. Бо за останніх пів року дебати в частині верховенства права перейшли з парламентської законодавчої роботи в концептуальну дискусію, на що звертають увагу держави-члени ЄС та Єврокомісія. “Ну, якщо ви знову перейшли на ідеологічні дискусії, значить, який 2027 рік?” – зауважив урядовець.

“І від наступних кількох тижнів-місяців буде залежати, чи ми цю мобілізацію зробимо, чи застрягнемо аж до моменту, коли в нас буде новий парламент і новий уряд… Якщо ми зараз політично зможемо мобілізуватися і швидко доухвалювати все те, що нам потрібно, особливо в частині верховенства права, тоді ми зможемо максимально пришвидшити час і реалізувати цю ідею підписання договору в 2027 році“, – зазначив Качка.

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права; юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій; реформа державного управління; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.

Українська делегація в Брюсселі 17 березня отримала від Єврокомісії умови (бенчмарки) для закриття ще трьох кластерів для вступу до ЄС: третього “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”, четвертого “Зелений порядок денний та стале з’єднання” та п’ятого “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”. Бенчмарки за іншими трьома переговорними кластерами уряд отримав від ЄС у грудні 2025 року. Тож на сьогодні Україна має повний пакет умов, які необхідно виконати для вступу до Євросоюзу. 

Раніше ZMINA писала, що загальний прогрес виконання Україною завдань Угоди про асоціацію з ЄС у 2025 році зріс до 84%, на 3% більше, ніж у 2024-му. У низці сфер є прогрес, проте змін не відбулось у сфері юстиції, свободи, безпеки й прав людини.