НБУ та Омбудсман перевірять, чи не порушив законів співвласник Монобанку, опублікувавши фото клієнтки
Національний банк України вимагає пояснень у Монобанку після ситуації, коли співвласник фінустанови опублікував фото клієнтки та помилково звинуватив у проросійських поглядах, через що ту почали цькувати у мережі.
Про це регулятор розповів у відповіді на запит “Економічної правди”.
Будівля Нацбанку у Києві. Фото: Віталій СтельмахНацбанк аналізує дані про ситуацію та поділиться висновками, коли вивчить відповідь установи.
Щодо реакції, то регулятор може застосувати варіанти, передбачені постановою №346. Серед таких може бути застереження, обмеження окремих операцій, штраф або навіть позбавлення ліцензії.
Перевірку обставин можливого порушення законів про персональні дані та банківську таємницю розпочав також Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
За незаконний збір, зберігання або поширення персональних даних передбачено адміністративну, а в деяких випадках кримінальну відповідальність, зокрема штрафи від 8,5 тисячі до 17 тисяч гривень, виправні роботи та обмеження волі.
Щодо порушення банківської таємниці, то, згідно із законодавством, такою є “інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта”. За розголошення комерційної або банківської таємниці за рішенням суду передбачено штраф з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
За незаконне збирання з метою використати або ж за використання таких даних можна отримати штраф.
Правоохоронці не висловлювалися щодо ситуації публічно на момент написання новини, але в Україні фактично немає ефективного механізму та законів, які допомогли б захистити персональні дані, кажуть експерти.
Клієнти фінустанов можуть звертатися до суду, якщо вважають, що розголошення завдало збитків або моральної шкоди. Останнє загалом складний процес, про що детальніше за посиланням.
Нагадаємо, що уряд звітував, що збирається поточного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським. Йдеться поміж іншим про:
- European Interoperability Act – європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження;
- Once-Only Technical System (OOTS) – документ, який стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш;
- Single Digital Gateway (SDG) – документ щодо легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах;
- General Data Protection Regulation (GDPR) – закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.
Нове законодавство щодо захисту персональних даних чекає на друге читання у Верховній Раді з листопада 2024 року.
