Доньку військового цькують у мережі після того, як співвласник Монобанку опублікував її фото на тлі прапора, схожого на російський
Клієнтку Монобанку та доньку військового Карину Кольб почали цькувати після того, як співвласник фінустанови Олег Гороховський виклав у мережу її світлину на тлі нібито російського прапора, яку отримали під час фінансового моніторингу.
ZMINA розповідає, що відомо.
Олег Гороховський. Фото: фейсбук-сторінка співвласника банкуІсторія з фото 19-річної Кольб стала ширитися мережею після того, як його виклав Гороховський. Нині публікація недоступна.
Гороховський публічно не пояснював, як саме отримав доступ до даних. Він супроводив скриншот, зроблений під час перевірки, історією про те, як фінустанова заблокувала рахунок дівчині нібито за те, що в неї “голова немита”. Наступного дня клієнтка відповіла в соцмережах зі спростуваннями та поскаржилася на цькування.
Дівчина розповіла, що проходила перевірку банку, перебуваючи в Німеччині. Під час відеодзвінка вона була в гостях у подруги зі Словенії, де на стіні висив прапор її країни. Ба більше, вона сказала, що хоча й веде соцмережі російською, але не підтримує РФ, а в ЗСУ нині служить уся родина.
Відповідь Кольб у мережі“Ця людина (Гороховський. – Ред.), не розібравшись у ситуації, дозволила собі виставити мене на загальний огляд”, – обурилась вона.
Світлина дівчини з батьком військовослужбовцем. Фото: фейсбук-сторінка “Комунальний заклад Геніївка”Увагу до ситуації в мережі привернув також громадський активіст і військовий Сергій Гнєзділов.
Він підтвердив, що батько дівчини служить у війську, а щодо коментарів про російський прапор навів кілька відповідей критикам.
“Вони (критики. – Ред.) не знають, що таке віддзеркалення зображення під час аутентифікації, що камера може “розтягувати” зображення, якщо телефон стоїть під невеличким кутом від плоскості”, – наголосив він.
Окремо Гнєзділов сказав, що Кольб, спілкуючись із ним, розповіла, що дуже втомилася від цькування в мережі.
“Я просто хочу, щоб вони припинили писати про мене всі ці речі”, – зацитував її Гнєзділов.
Він також розповів про плани звертатися до Нацбанку, щоб той розібрався в ситуації, і сподівається на отримання вибачень від банку та його очільника.
“В цивілізованому суспільстві було б саме так”, – підсумував військовий.
Думки щодо поведінки Гороховського розділились у коментарях до його допису, тож, відповідаючи на критику, він написав:
“Бачу дописи деяких “стурбованих” громадян щодо захисту персональних даних на фото з прапором. Відповідаю: у прихильників російського миру в Україні не буде жодного захисту персональних даних. Після 12 років війни ми не можемо гарантувати жодного захисту даних колаборантам. Любите Росію – обходьте нас десятою дорогою. P. S. В неї на фото “флаг расеи”.
СкриншотПравоохоронці не висловлювалися щодо ситуації публічно, на момент написання новини, але в Україні фактично немає ефективного механізму та законів, які допомогли б захистити персональні дані, кажуть експерти.
Уряд звітував, що збирається поточного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським. Йдеться, між іншим, про:
- European Interoperability Act – європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження;
- Once-Only Technical System (OOTS) – документ, який стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш;
- Single Digital Gateway (SDG) – документ щодо легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах;
- General Data Protection Regulation (GDPR) – закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.
Нове законодавство щодо захисту персональних даних чекає на друге читання у Верховній Раді з листопада 2024 року.
Нині за незаконний збір, зберігання або поширення персональних даних передбачено адміністративну, а в деяких випадках кримінальну відповідальність, зокрема штрафи від 8,5 тисячі до 17 тисяч гривень, виправні роботи та обмеження волі.
Щодо порушення банківської таємниці, то, згідно із законодавством, такою є “інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта”. За розголошення комерційної або банківської таємниці і за рішенням суду передбачено штраф з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
За незаконне збирання з метою використати або ж за використання таких даних і можна отримати штраф.
Окрім цього, клієнти фінустанов можуть звертатися до суду, якщо вважають, що розголошення їхніх даних завдало збитків або моральної шкоди. Останнє загалом складний процес, про що детальніше за посиланням.
Нагадаємо, що торік ветерану з ампутаціями в Києві не могли видати картку в банку через правила фінмоніторингу, а після розголосу їх пообіцяли змінити.
Фотографія обкладинки: Новини Live