У Києві презентували першу збірку кращих практик рівності та різноманіття у медіа
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення разом з організацією “Жінки в медіа” презентували першу збірку кращих редакційних практик рівності та різноманіття. Медіа, які впроваджують ці стандарти у своїй роботі, отримали відзнаки.
Про те, чому така практика важлива, у коментарі ZMINA розповіла голова ГО “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко.
Фото: Національна рада з питань телебачення і радіомовленняУ збірці описані практики редакцій українських національних і локальних медіа за 2024–2025 роки, які впроваджують принципи гендерної рівності, різноманіття та інклюзії у своєму контенті та в організації редакційної роботи. Зокрема, наведено приклади контенту про видимість жінок, ветеранів, ЛГБТК+, людей з інвалідністю, релігійні та етнічні спільноти.
Для того, щоб впроваджувати зміни в редакції, не завжди потрібні великі бюджети, звернула увагу Ліза Кузьменко:
“Часто достатньо бажання працівників і працівниць писати на складні, можливо, часто не такі клікабельні теми, як є гендерна рівність, різноманіття або, наприклад, приклад “Громадського радіо”, яке взяло на роботу на стрічку новин незрячого журналіста Володимира Пирога“.
Під час презентації збірки Володимир розповів, що йому для роботи журналістом стрічки новини не потрібні додаткові кошти, а лише безплатне програмне забезпечення, яке допомагає працювати з комп’ютером.
“Цю збірку можуть використовувати інші медіа – і маленькі регіональні, локальні, гіперлокальні, і надихатися тими прикладами, які там описані. І збірка описана в такому прикладному вигляді, що зробила редакція і що можуть наслідувати інші медіа“, – зазначила голова організації.
Збірка містить дві частини – про організацію роботи редакції, що можна зробити всередині колективу, та теми, які можна висвітлювати.
“Мені дуже сподобалася історія з Личаківським кладовищем, де досліджували, що там захоронено дуже багато визначних чоловіків, і зовсім немає імен жінок. У нас жінки стерті з пам’яті історичної”, – звернула увагу Ліза Кузьменко.
Вона додала, що медіа не обов’язково готувати матеріали до Міжнародного дня боротьби за права жінок, який відзначається. Можна упродовж року висвітлювати ці теми й бути інклюзивною редакцією:
“Таким чином ми показуємо і своїм аудиторіям, і своїм партнерам, що ми цінуємо різних людей, важливі різні голоси. Коли говоримо про жінок і про чоловіків, ми розуміємо, що це все різні люди, різного віку, вони проживають в сільській місцевості та в містах, у них може бути інвалідність, це можуть бути ветерани, люди з іншим досвідом”.
За словами експертки, редакціям важливо бути інклюзивними, щоб відповідати на відповідні потреби своєї аудиторії:
“Особливо зараз, коли в нас євроінтеграційний розвиток. Ми показуємо нашим партнерам, що медіа мають політику гендерної рівності, що є одним із критеріїв отримання грантів. Бо більшість регіональних, маленьких медіа – дотаційні, існують за кошти грантів”.
Під час презентації збірки відзначено роботу 21 медіаредакції – телевізійні, друковані, радіо та онлайн-видання. Відзнаки отримали:
- онлайн-видання “Трибуна.Суми”
- редакція газети “Вісті Зміївщини”
- онлайн-видання “Наше місто”
- онлайн-видання 0564.ua
- друкована газета “Вість”
- друковане видання “Місто і річка”
- районна друкована газета “Ямпільські вісті”
- онлайн-портал “Гречка”
- друковане видання, редакція “Нове життя”
- освітнє онлайн-медіа “Вчися.Медіа”
- Суспільне мовлення
- онлайн-видання “Шпальта”
- радіо “Накипіло”
- YouTube-канал “Роми – це ми”
- мережа онлайн-видань “Громада.Груп”
- телебачення МКП-ІТА “ВІТА”
- Громадське радіо
- КП “Телекомпанія Умань”
- онлайн-медіа Post impreza
- медіахолдинг StarLight Media
- видання “Український тиждень”
Нацрада і “Жінки в медіа” планують зробити таку відзнаку щорічною. Так можна буде заохотити більше медіа бути відкритими, різноманітними та інклюзивними як у матеріалах, так і в організації роботи редакцій.
Нагадаємо, в Україні запускають проєкт Gender Equality Facility – ініціативу з технічної допомоги, яку Євросоюз надасть українському уряду для прискорення гендерно відповідальних реформ на шляху до членства в ЄС та підтримки інклюзивного відновлення країни.
Раніше ZMINA писала, що в Україні розробили Індекс гендерної рівності за європейськими стандартами. Такий інструмент може сприяти реформам та інтеграції України в ЄС.
