Державну політику щодо ТОТ потрібно переглянути з урахуванням викликів повномасштабної війни – представниця президента в Криму
Питання реалізації державної політики щодо тимчасово окупованих територій потребує перегляду з урахуванням нових викликів, зокрема збільшення кількості окупованих регіонів та різного досвіду територій, захоплених у 2014-му та після 2022 року.
Про це заявила Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко під час панельної дискусії “Окупація — не пауза: стратегічне бачення майбутнього Криму в контексті державних політик”, що відбулася 26 лютого в межах форуму до Дня спротиву окупації “Крим: дім, за який ми боремось”.
Ольга Куришко. Фото: ZMINAПанель була присвячена викликам, з якими Україна стикається протягом 12 років тимчасової окупації Криму, а також інструментам підтримки кримчан, збереження спадщини корінних народів України та підтримання зв’язку з окупованими територіями.
За словами Куришко, сьогодні держава має враховувати різні категорії територій: окуповані з 2014 року, захоплені після початку повномасштабного вторгнення, а також деокуповані регіони. Така диференціація вимагає коригування підходів і політик.
Вона наголосила, що досвід роботи Представництва Президента в АР Крим може стати основою для формування державної політики щодо інших окупованих територій.
“Ми пройшли цей шлях. Пройшли разом з експертами, аналізували виклики, спричинені триваючою окупацією. І після початку повномасштабного вторгнення ми побачили, що РФ застосовує ті самі методи й способи окупації, які були реалізовані в Криму: примусова паспортизація, форматування системи освіти, переписування підручників, створення свого історичного наративу. Ми бачимо, що наш досвід може бути корисним для тих територій і тих державних інституцій, які відповідальні за інші тимчасово окуповані території”, — зауважила Куришко.
За її словами, держава має кілька стратегічних документів, розроблених за участі експертного середовища, громадських організацій, державних інституцій і представників корінного народу України. Водночас робота в цьому напрямі має рухатися далі.
“Під час формування державної політики щодо тимчасово окупованих територій є два рішення — перше, це залишити все, як є і чекати до звільнення території. Тут є певні аргументи: наприклад, ми не знаємо в якому стані буде територія після звільнення, не можемо спрогнозувати, скільки і яких саме ресурсів буде потрібно для відновлення. Але з іншого боку, наша інституція і державна політика протягом цих 12 років обирає інший шлях — ми говоримо про те, що ми можемо зробити зараз для ТОТ і які найкращі практики як світові, так і з нашого досвіду ми можемо інтегрувати вже зараз”, — додала представниця.
На думку Куришко, 2025 рік був переломним у переосмисленні підходів. За її словами, накопичення проблем — зокрема документування осіб з ТОТ, підтримка громадян, які перебувають у третіх країнах, забезпечення доступу до освіти та роботи з молоддю — змусило державні інституції активніше шукати рішення. Саме з цього періоду, за її словами, почався розвиток низки проєктів, пов’язаних із реінтеграцією та деокупацією.
Одним із найбільших викликів для представництва Куришко назвала відсутність прямого доступу до людей у Криму та намагання РФ обірвати будь-яку комунікацію мешканців півострова з підконтрольною територією.
“РФ впроваджує відповідальність за комунікацію з державними інституціями країни, яка визнана небажаною для РФ, очевидно, що це Україна. І під час проходження фільтраційних заходів, якщо в людини в комп’ютері знаходять інформацію про те, що вона зверталася за отриманням українських послуг або вона якимось чином комунікувала з державними інституціями — вона може проходити 5–6 годин допиту”, — ділиться Куришко.
У зв’язку з цим представництво змінило фокус комунікації, зосередившись на роботі в третіх країнах, зокрема, посилило співпрацю із закордонними дипломатичними установами України, які фактично виконують функцію форпостів державних інституцій за кордоном і безпосередньо контактують із громадянами з ТОТ. За минулий рік кількість звернень до представництва зросла приблизно на тисячу порівняно з попереднім роком, що свідчить про зростання запиту на інформацію та послуги.
Нагадаємо, раніше Куришко зазначила, що всередині переговорного процесу щодо євроінтеграції України досі немає єдиного підходу до врахування тимчасово окупованих територій. Також станом на січень 2026 року існувало понад 30 переговорних груп, що ускладнювало системне врахування питання ТОТ.
