Суд у Запоріжжі розглядає справу чотирьох росіян щодо депортації українських громадянок

Комунарський районний суд Запоріжжя розпочав допит потерпілих у справі про незаконне вивезення трьох мешканок області до Грузії. Обвинуваченими є четверо громадян РФ, які очолювали окупаційні структури МВС та міграційної служби.

Про це повідомляє інтернет-видання “061”.

Фото: “061”

На засіданні 16 лютого свідчення у закритому режимі надала мешканка селища Чернігівка. Раніше суд у відкритому режимі допитав іншу потерпілу – 51-річну інспекторку податкової служби Олену Тіхтілову. Третя жінка наразі перебуває за межами міста, її допит відбудеться згодом.

За даними слідства, примусову депортацію координували представники незаконно створеного “ГУ МВД по Запорізькій області”: Олег Колтунов (керівник установи), Костянтин Разигрін (начальник управління з питань міграції), Олег Кокуш (заступник відділу імміграційного контролю), Олег Ступішин.

Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни за попередньою змовою). Санкція статті передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Оскільки обвинувачені перебувають на окупованій території та оголошені у міжнародний розшук, справу розглядають заочно.

Олена Тіхтілова розповіла суду, що після окупації Якимівки відмовилася працювати з окупаційною владою. Рятуючись від небезпеки, жінка оселилася на базі відпочинку в Кирилівці. Їй вдавалося залишатися в тіні до липня 2022 року, аж поки на територію не почали навідуватися силовики.

За її словами, начальник окупаційної поліції Запоріжжя Олег Колтунов, представившись вигаданим прізвищем Олег Гарбузов, наполегливо схиляв її до співпраці, пропонуючи посади фінансиста в місцевому “МВД” або в Луганську. Коли жінка відмовилася працювати на окупантів, у неї розпочалися обшуки. Перший відбувся 7 серпня 2023 року за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі. Олену змушували зізнатися у шпигунстві на користь України, після чого 45 днів незаконно утримували “на підвалі” в Мелітополі без зв’язку з рідними. Після звільнення жінки в комендантську годину її одразу затримав патруль та забрав до райвідділу.

“Там я провела день чи два. Потім був “суд”, оголосили арешт і мене відправили до ІВС у Веселому. Спершу дали 30 діб. Потім знову забирали, знову затримали під час комендантської години. Так, з 20 вересня 2023 року по 2 березня 2024 року на мене склали п’ять протоколів“, – пригадує Олена.

У березні 2024 року потерпілу перевезли до Мелітополя, де заступник начальника відділу імміграційного контролю по Запорізькій області Олег Кокуш оголосив рішення про депортацію та заборону в’їзду на окуповані території терміном на 21 рік.

“Кокуш особисто зустрів мене, завів до будівлі міграційної служби. Сказав: “Ви будете депортовані до Грузії. Нічого особистого. Я просила якось повідомити доньку, але мені відмовили. Зняли відбитки пальців, оформили документи і посадили в пасажирську “газель “. У салоні було ще п’ятеро людей: дві жінки та троє чоловіків”, – повідомила Тіхтілова.

Жінку разом з іншими цивільними вивезли мікроавтобусом через Маріуполь та територію РФ до пункту пропуску “Верхній Ларс” на кордоні з Грузією. За словами потерпілої, Кокуш особисто був за кермом автомобіля та погрожував вбивством у разі спроби повернутися.

“Коли ми були на кордоні, то Кокуш підійшов і сказав: “Краще вам виїхати та не повертатися, бо куля в лоб”. Потім нас провели через шлагбаум, посадили в іншу машину й наказали їхати до грузинського боку. Паспорт віддали вже на кордоні“, — сказала Тіхтілова.

На засіданні 12 січня потерпіла підтвердила, що рішення про її депортацію та заборону в’їзду на 21 рік підписували Костянтин Разигрін, Олег Колтунов та виконавець Кокуш. Вона зазначила, що особисто бачила лише Колтунова – він кілька разів з’являвся на базі в Кирилівці та прямо погрожував їй примусовим виїздом. Щодо Разигріна та Ступішина, жінка повідомила, що не впізнає їх в обличчя, оскільки бачила їхні прізвища виключно в документах.

Прокурор Маневський наголосив, що примусове переміщення цивільних осіб з окупованої території є воєнним злочином згідно зі статтею 49 Женевської конвенції. За даними слідства, фігуранти діяли узгоджено, використовуючи окупаційний орган як інструмент реалізації політики держави-агресора.

Справу передали до суду 30 червня 2025 року. Після триразового виклику обвинувачених через газету “Урядовий кур’єр” суд розпочав розгляд по суті. Протягом останніх кількох місяців уже досліджено письмові докази та допитано частину потерпілих.

“Попри заочний розгляд, злочин має отримати правову оцінку. На території третіх держав обвинувачені можуть бути затримані та видані Україні в порядку міжнародної правової допомоги“, – зазначив прокурор.

16 лютого суд у закритому режимі допитав другу потерпілу. Для переходу до дебатів та оголошення вироку залишається заслухати третю потерпілу, яка наразі перебуває поза межами міста, та дослідити матеріали щодо осіб обвинувачених.

Нагадаємо, влітку 2023 року росіяни викрали з власного будинку мешканку села Добрівка Запорізької області Оксану Гладких. У листопаді 2024-го “Запорізький обласний суд” засудив жінку до 14 років позбавлення волі за статтею 275 “державна зрада”. Восени 2025 року під час апеляції, яка проходила в закритому режимі, Верховний суд Росії скоротив цей термін до 13 років.

Відомо, що викрадену 2023 року в Мелітополі 44-річну Юлію Ковєшнікову окупанти звинуватили в “шпигунстві” та засудили до 13 років ув’язнення. Наразі її незаконно утримують у СІЗО в Маріуполі.

За інформацією Центру журналістських розслідувань, ФСБ звинуватила Ковєшнікову в тому, що вона з червня 2022 до січня 2023 року збирала дані про місце розташування російських силовиків, їхньої техніки та зброї. Усю інформацію вона нібито передавала своєму цивільному чоловіку, який служив у ЗСУ. На думку окупаційної “прокуратури” Криму, яка представляла обвинувачення в суді, це могло призвести до обстрілів місць дислокації росіян з боку українських військ.