Захист регіональних мов і мов нацменшин є питанням рівності, недискримінації та соціальної згуртованості – Земфіра Кондур

В Україні важливо розробляти механізми підтримки мов національних меншин та корінних народів – не лише в межах євроінтеграційних зобов’язань, але й тому, що повага до мовного розмаїття є невіддільною частиною прав людини.

Про це йшлося під час круглого столу, присвяченого збереженню мов національних спільнот, передає ZMINA.

Скриншот трансляції круглого столу

На заході напередодні Міжнародного дня рідної мови йшлося про важливість розвитку мов та фундаментальне право людини говорити своєю мовою і передавати наступним поколінням.

“Для України питання мовного розмаїття має особливе значення, бо наша держава історично формувалася як простір співжиття багатьох культур, традицій і мов. І це є силою українського суспільства”, – зазначив представник Омбудсмана з рівних прав і свобод, прав національних меншин Олександр Осіпов.

Він звернув увагу, що в умовах війни питання культурної ідентичності, спадщини стають мішенями агресії. Зокрема, на тимчасово окупованих територіях фіксуються системні порушення прав громадян, обмеження чи повна заборона використання української мови, мов національних меншин, корінних народів, примусова асиміляція, зміна освітнього середовища.

На думку Осіпова, у цьому контексті державна політика має дві ключові площини. Необхідно забезпечувати та гарантувати права національних меншин, спільнот, корінних народів, відповідно до Конституції, закону про національні меншини України, про корінні народи, до міжнародних стандартів Ради Європи, зокрема Рамкової конвенції про захист національних меншин.

“Друга – продовжувати працювати і створювати реальні механізми підтримки. Особливо в освітній сфері: готувати професійні кадри, розробляти навчальні програми, підтримувати культурні ініціативи, зберігати мови, які перебувають під загрозою зникнення”.

Представник Омбудсмана нагадав, що захист прав національних спільнот є також євроінтеграційним зобов’язанням України:

“Мовні права – це неодмінний складник права на гідність, на культурну самобутність та свободу переконань. Ми захищаємо мови кожної людини, кожної національної меншини, кожного корінного народу. Це гарантії, які сьогодні працюють”.

Менеджерка проєктів Ради Європи Земфіра Кондур зазначила, що в Міжнародний день рідної мови зазвичай наголошують на фундаментальній ролі мови як основи людської гідності, культурної ідентичності та демократичного суспільства:

“Цей день був проголошений ЮНЕСКО з метою підтримки мовного розмаїття та захисту мов, які потребують збереження. Рада Європи має дуже чіткі стандарти щодо збереження мов, що регулюються мовною хартією, яку дотримується й Україна”.

Вона наголосила, що повага до мовного розмаїття є невіддільною частиною прав людини. Захист регіональних мов і мов національних меншин – це не лише питання культури, а й питання рівності, недискримінації та соціальної згуртованості.

Кабмін визначив дев’ять мов, яким загрожує зникнення, а Держетнополітики напрацювала стратегію їх збереження.

“Не можу не згадати й ромську мову, яку ми зараз активно кодифікуємо в Україні. Це складний процес, але маючи досвід різних країн, членів Ради Європи, я дуже сподіваюся, що до кінця року ми будемо мати й ромську абетку”, –  зауважила Земфіра Кондур.

Вона розповіла, що Міністерство освіти також розпочинає роботу над стратегією багатомовної освіти в Україні, до якої готові долучитися й експерти з Ради Європи та представники спільнот.

Нагадаємо, ZMINA писала, що Держетнополітики надасть державні гранти на збереження та розвиток культурної, мовної та організаційної спроможності національних спільнот України. Конкурс виграли три проєкти щодо словацької, грецької культури та урумської мови надазовських греків.

3 грудня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14120 про захищені мови у зв’язку з оновленим перекладом Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Нагадаємо, що на початку березня в Києві презентували План заходів із захисту прав національних меншин. Проєкт документа розробили відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Єврокомісії, а також пропозицій Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Реалізація плану триватиме до кінця 2027 року.