Єврокомісія представила Україні проміжні показники за першим кластером перемовин про вступ до ЄС: чому це важливо
Європейська комісія представила Україні проміжні показники (бенчмарки) за переговорним кластером 1 “Основи процесу вступу в ЄС”. Досягнення цих показників є важливою передумовою для просування переговорного процесу.
Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції.
Фото: Pixabay9–10 лютого відбулися роз’яснювальні зустрічі з Генеральним директоратом Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST) щодо проміжних бенчмарок (“interim benchmarks” – проміжні показники або індикатори. – Ред.) для України, у яких взяла участь тимчасова виконувачка обов’язків міністра юстиції Людмила Сугак.
Як зазначили у відомстві, йшлося про практичне виконання переданих Україні ключових показників за переговорним кластером 1 “Основи процесу вступу в ЄС”. Проміжні індикатори передбачені лише для переговорних розділів 23 “Судова влада та основоположні права” та 24 “Юстиція, свобода та безпека”. Їх досягнення є важливою передумовою для подальшого просування переговорного процесу в межах кластера 1 та враховується під час оцінки прогресу України і ухвалення рішень щодо відкриття, просування та закриття інших переговорних кластерів.
Представлення Єврокомісією Україні проміжних індикаторів за кластером 1 “Основи” – це один із ключових етапів на нинішній стадії переговорного процесу, зазначає у коментарі ZMINA експерт із євроінтеграції, доцент кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Богдан Веселовський:
“Йдеться не про політичну декларацію, а про конкретизацію умов, за яких Україна зможе рухатися далі у межах розділів 23 “Судова влада та основоположні права” та 24 “Юстиція, свобода та безпека”. Саме ці розділи є фундаментом переговорів і визначають рівень довіри ЄС до держави-кандидата”.
Експерт пояснює: проміжні індикатори (бенчмарки) – це контрольні, по суті, основні вимоги у розділі, після них лише є завершальні індикатори. Водночас кількість як перших, так і других не регулюється процедурами ЄС, а залежить від волі усіх держав-членів. Їх виконання є передумовою не лише для просування в межах кластера 1, а й для відкриття та закриття інших переговорних кластерів.
“Фактично це системний “фільтр” у сфері верховенства права, незалежності судової влади, антикорупційної політики та безпеки. Без прогресу тут неможливий рух далі”, – зазначає Веселовський.
Він додає, що засідання Ради ЄС у Львові 11 грудня, де міністри 27 держав-членів обговорили технічні шляхи продовження переговорного процесу, логічно доповнює цю картину. Узгодження підходу “frontloading” означає, що за наявності політичної підтримки 26 країн ЄС технічна робота може тривати навіть за відсутності одностайності щодо формального відкриття кластерів. Це не скасування вимоги одностайності, а тимчасове процедурне рішення, яке дозволяє не зупиняти процес через вето однієї держави.
“Важливо підкреслити: як правило, проміжні бенчмарки державам-кандидатам передавалися вже після формального відкриття переговорів у межах кластера 1 і проведення відповідної міжурядової конференції. Наразі ми бачимо виняткову ситуацію – Єврокомісія переходить до деталізації вимог ще до формального відкриття кластера. Це свідчить про прагнення зберегти динаміку процесу попри політичні обмеження”, – звертає увагу експерт.
Фото: Богдан Веселовський (ZMINA)Таким чином інтеграційний процес у змістовному сенсі вже рухається, пояснює Богдан Веселовський. Єврокомісія переходить від загальних рекомендацій до чітких параметрів оцінки реформ, а сторони працюють у технічному форматі, який готує ґрунт для швидкого формального просування, щойно політичні обмеження буде знято.
“Окремо варто згадати геополітичний вимір. У міжнародних дискусіях, зокрема в контексті бачення мирного врегулювання, пов’язаного з позицією Дональда Трампа, лунала ідея вступу України до ЄС до 2027 року як одного з елементів післявоєнної стабілізації. Саме це підживлює дискусії про пришвидшення та “особливі умови”. Втім, поточні події показують: мова не йде про зниження стандартів чи зміну критеріїв. ЄС не спрощує вимоги, особливо щодо розділів 23 і 24. Можлива гнучкість у процедурах і календарі, але не в змісті критеріїв”, – наголошує експерт.
За його словами, навіть за максимально сприятливого сценарію формальне членство потребуватиме повного виконання бенчмарків і ратифікації Договору про вступ усіма державами-членами:
“Отже, нинішній етап є справді важливим і позитивним сигналом: технічна фаза переговорів активована, технічний механізм розширення щодо України працює, а ЄС демонструє політичну волю не допустити стагнації процесу”.
Швидкість подальшого просування залежатиме від темпу українських реформ і здатності Євросоюзу зберегти політичну єдність щодо розширення, зокрема через подолання вето Угорщини як нагальне завдання, і вироблення єдиної позиції та стратегії усіх держав-членів щодо розширення в середньо- та довгостроковій перспективі.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права; юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій; реформа державного управління; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.
Раніше віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка заявив, що деякі елементи запланованого календаря процесу євроінтеграції України можна політично скоротити. Зокрема, укладання міжнародного договору про умови вступу і його ратифікацію.
Нагадаємо, у грудні 2025 року за данського головування в раді ЄС був запущений механізм frontloading – процес, який дасть змогу готувати Україну до переговорних кластерів навіть до зняття угорського вето.
У лютому 2025 року Угорщина використала принцип одностайності рішень щодо розширення Європейського Союзу, щоб заблокувати просування України на шляху до вступу.
