Іран засудив нобелівську лауреатку Наргес Мохаммаді ще до більш ніж семи років ув’язнення

Іранський суд призначив лауреатці Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді ще понад сім років ув’язнення. Рішення ухвалили на тлі посилення репресій проти будь-якого інакодумства після загальнонаціональних протестів і загибелі тисяч людей від дій силовиків.

Про це повідомили її прихильники. 

Наргес Мохаммаді. Фото: Nooshin Jafari / Middle East Images / AFP

За словами соратників Мохаммаді, новий вирок оголосили після того, як вона розпочала голодування. Інформацію підтвердив її адвокат Мостафа Нілі, який мав з нею контакт. Він розповів, що суд у місті Мешхед засудив правозахисницю до шести років позбавлення волі за звинуваченням у “змові та співучасті”, ще до півтора року – за “пропаганду”, а також заборонив їй виїзд за кордон на два роки. Крім того, суд призначив Мохаммаді ще два роки внутрішнього заслання до міста Хосф, розташованого приблизно за 740 кілометрів на південний схід від Тегерана.

Іранська влада офіційно не прокоментувала цього вироку.

Прихильники Мохаммаді заявляють, що вона тримає голодування з 2 лютого. У грудні її затримали під час меморіальної церемонії на честь Хосрова Алікoрді – 46-річного іранського адвоката й правозахисника з Мешхеда. На відео з тієї акції видно, як Мохаммаді вигукує вимоги справедливості для Алікoрді та інших жертв репресій.

Ще за кілька місяців до арешту активісти попереджали, що 53-річну правозахисницю можуть знову ув’язнити після тимчасового звільнення, яке вона отримала в грудні 2024 року з медичних причин. Спочатку йшлося лише про тритижневу перерву, однак перебування на волі затягнулося. Ймовірно, на це вплинули зусилля активістів і західних держав, які тиснули на Іран з вимогою не повертати її за ґрати. Мохаммаді залишалася на свободі навіть під час 12-денної війни між Іраном та Ізраїлем у червні.

У цей період вона продовжувала публічну діяльність: брала участь у протестах, давала коментарі міжнародним медіа та навіть виходила на акцію біля сумнозвісної тегеранської в’язниці Евін, де раніше її утримували. До звільнення вона відбувала покарання строком 13 років і дев’ять місяців за обвинуваченнями у змові проти державної безпеки та пропаганді проти влади.

Мохаммаді також відкрито підтримувала масові протести, які спалахнули після смерті Махси Аміні у 2022 році. Під час цих виступів жінки публічно кидали виклик режиму, зокрема відмовлялися носити хіджаб.

За словами прихильників, під час ув’язнення Мохаммаді пережила кілька серцевих нападів і у 2022 році перенесла термінову операцію. Наприкінці 2024 року її адвокат повідомляв, що лікарі виявили в неї ураження кістки з підозрою на онкологію, яке згодом видалили. Нілі наголосив, що з огляду на стан здоров’я правозахисницю мали б тимчасово звільнити під заставу для проходження лікування.

Утім, іранські посадовці останнім часом демонструють жорсткішу позицію щодо будь-яких форм протесту. Це відбувається паралельно з переговорами Тегерана зі США щодо ядерної програми – Іран намагається уникнути можливого військового удару, про який раніше заявляв Дональд Трамп. Міністр закордонних справ Ірану публічно заявив, що сила країни полягає в її здатності “говорити “ні” великим державам”, озвучивши жорстку позицію одразу після переговорів з американською стороною в Омані.

Нагадаємо, що Наргес Мохаммаді – журналістка, заступниця директорки й речниця Центру захисту прав людини в Ірані. Вона провела за ґратами понад 10 років, зокрема останній термін – з листопада 2021 до грудня 2024 року. Її засуджували за нібито “пропаганду проти держави” та “змову проти нацбезпеки”, загальний строк покарання сягав понад 13 років.

Мохаммаді є лауреаткою Нобелівської премії миру (2023), премії ЮНЕСКО / Гільєрмо Кано за свободу преси (2023), премії PEN / Barbey за свободу слова (2023), а також нагороди “Репортерів без кордонів” за відвагу (2022).