Від домашнього насильства найбільше потерпають діти 5–14 років – дослідження “Ла Страда Україна”
Від домашнього насильства в Україні страждають переважно діти від 5 до 14 років. У 73% випадків кривдником виступає батько, у 34% – мати. Більшість дітей не звертаються особисто чи через дорослих до правоохоронців.
Про це йдеться в аналітичному звіті ГО “Ла Страда Україна” про доступ дітей до правосуддя у справах про домашнє насильство, який презентували в “Укрінформі”.
Скриншот трансляціїДослідники опитали 6292 респондентів з усіх регіонів України упродовж червня–липня 2025 року, щоб з’ясувати стан доступу дітей до правосуддя в справах про домашнє насильство та перешкоди, з якими діти можуть стикатися.
До дослідження включили моніторинги судових рішень, звернення на національні гарячі лінії – для дітей та молоді та лінію з запобігання домашньому насильству. Також були проведені онлайн-опитування у соцмережах, в яких взяли участь небайдужі дорослі. Серед опитаних були також судді, юристи, прокурори, поліціянти.
“Здебільшого діти потерпають від психологічної та фізичної форм домашнього насильства. І якщо говорити про кривдників, то це здебільшого особи чоловічої статі, тобто батько і вітчим. І на другому місці – мати”, – сказала юристка “Ла Страда-Україна” Евеліна Чорнобай.
За даними дослідження, серед постраждалих дітей 51% – дівчата, 49% – хлопці. Найбільше від домашнього насильства потерпають діти віком від 5 до 14 років. Кривдниками найчастіше виступають рідні батьки, проте у 16% випадків – це вітчим, у 15% – родичі, у 5% – бабуся.
Майже 95% опитаних дітей розповіли, що не зверталися особисто або через дорослих до правоохоронців чи суду для захисту своїх прав. Одна дитина, яка звернулася по допомогу, розповіла про страх та недовіру до правоохоронців – їй не пояснили її права, а кривдницю в результаті не покарали.
“Діти говорять про те, що бояться кривдників, що насильство погіршиться після звернення, а також, що батьки образяться та порушиться довіра між ними. Крім того, страх того, що з кривдниками щось станеться, батьки розлучаться і таке інше”, – зазначила експертка.
Більшість респондентів низько оцінили рівень захисту прав дітей у системі правосуддя. Дорослі, які зверталися по допомогу у випадках домашнього насильства щодо дітей, стикалися з низкою труднощів:
- нерозуміння процедур та можливостей щодо захисту;
- відсутність кваліфікованих юристів для дітей та відповідних фахівців у судах;
- проблеми з наданням безпечного середовища для дитини під час судових засідань;
- відсутність спеціалізованих судових засідань для дітей.
Евеліна Чорнобай навела дані, що за п’ять місяців (із грудня 2024 року до травня 2025 року) у реєстрі судових рішень було 45 386 рішень за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) “Вчинення домашнього насильства”, з них за участю дітей 4888 (11%). За статтею 126-1 Кримінального кодексу України (“Домашнє насильство”) було 695 вироків, з них за участю дітей – 91.
“З того масиву проаналізованих справ у більш ніж 3872 випадках дитина була визнана постраждалою, тобто, було складено окремий протокол або внесено всіх дітей в один протокол. У 1644 справах дитина такою не була визнана – у тексті судового рішення може бути прописано, що там дитина чула крики, але щодо неї протокол не складено. Відповідно, права дитини не відновлені”, – зауважила юристка.
У 160 справах дитину згадано виключно в контексті ситуації, однак жодного процесуального статусу їй не надано.
Автори дослідження рекомендують уніфікувати підходи до застосування статті 173-2 у випадках чинення домашнього насильства щодо дитини або в її присутності. Також – переглянути штрафні санкції, збільшити їх розмір або вилучити штрафи як санкції. Пропонується внести зміни до КУпАПу та Кримінального процесуального кодексу (КПК) щодо обов’язкового долучення психологів до справи. Також – внести зміни до КПК щодо неможливості укладення угоди про примирення у випадку, якщо потерпілою стороною є дитина.
У грудні 2024 року набув чинності євроінтеграційний закон № 3733-IX щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Серед ключових змін – автоматичне визнання потерпілими малолітніх та неповнолітніх, у присутності яких відбувалося домашнє насильство, та запровадження адміністративної відповідальності за це.
На розгляді Верховної Ради перебуває євроінтеграційний законопроєкт №12297. Він стосується імплементації міжнародних норм з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, зокрема положень Стамбульської конвенції, до Кримінального і Кримінального процесуального кодексу.
Читайте також: Домашнє насильство – не приватна справа: яку допомогу можуть отримати постраждалі сьогодні та яких змін очікуємо в законах
