Обережно і без автопілота: як українські медіа використовували штучний інтелект у 2025 році – дослідження ІМІ
У 2025 році українські редакції переважно використовували штучний інтелект обмежено – як допоміжний інструмент, а не як повноцінну частину редакційної роботи.
Про це повідомив Інститут масової інформації за результатами опитування журналістів.
Фото: VistaCreateБільшість опитаних – 56% – зазначили, що застосовують інструменти ШІ помірно. Найчастіше йдеться про окремі допоміжні завдання та автоматизацію робочих процесів. Ще 13% медіа активно використовують штучний інтелект, зокрема для створення контенту.
Водночас 20% респондентів повідомили про мінімальне використання ШІ – на рівні окремих працівників, без системного впровадження в роботу редакцій. Ще 9% редакцій узагалі не користувалися штучним інтелектом, а 2% планують його впровадити, але наразі не мають потрібних навичок або інструментів.
Результати опитування показують, що попри зростання інтересу до технологій штучного інтелекту українські медіа у 2025 році діяли обережно. Редакції сприймали ШІ насамперед як інструмент підтримки, а не як заміну журналістської роботи.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк пояснила, що такі показники свідчать про зважений і зрілий підхід української журналістики до ШІ. За її словами, редакції використовують штучний інтелект як підсилювач, а не як “автопілот”, і це створює основу для подальшого розвитку – ймовірно, у форматі вдосконалення процесів, а не масового виробництва контенту. Водночас вона звернула увагу, що близько третини опитаних або не використовують ШІ взагалі, або роблять це мінімально. На її думку, це може свідчити про нестачу навчання, відсутність внутрішніх політик щодо ШІ або страх помилок і публічних скандалів.
Дослідження ІМІ провів у форматі кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед журналістів і редакторів. Загалом участь в опитуванні взяли 193 медійники з усіх регіонів України. Серед респондентів 74,6% становили жінки, 25,4% – чоловіки. Максимальна статистична похибка дослідження – 5%. Опитування тривало з 8 грудня 2025 до 5 січня 2026 року.
Раніше ZMINA писала, що Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області програло судову справу після того, як у касаційній скарзі послалося на постанови Верховного Суду, яких не існує.
Суд звернув увагу, що характер вигаданих посилань може свідчити про використання інструментів штучного інтелекту та отримання так званих галюцинацій – хибної або неточної інформації, поданої як достовірна.
Нагадаємо, що загалом, за даними Київського міжнародного інституту соціології, щонайменше 52% опитаних українців знають про існування штучного інтелекту, втім не користуються ним.
Соціологи розповіли, що самі захотіли дізнатись, наскільки поширений ШІ в суспільстві, адже, на їхню думку, такі технології “відкривають нові горизонти в науці, медицині, освіті, бізнесі, державному управлінні”. Ступінь використання ШІ в дослідженні називають одним з індикаторів потенціалу сучасної держави.
Виявилось, що нині існують дві групи, куди входять по 12% опитаних, які користуються щодня або майже щодня ШІ, й ті, хто взагалі не чув про такі технології.
Ще 5% респондентів використовують допомогу штучного інтелекту кілька разів на тиждень, а 9% – кілька разів на місяць чи рідше. Загалом 88% українців знають про ШІ, але розрив між знанням і практикою є значним, кажуть дослідники, а впливає на це, між іншим, вік людини, стать, рівень доходів тощо.
Так, найвищий рівень регулярного використання в молоді 18–29 років, серед якої активних користувачів налічили 54%. У групі 30–44 років показник становить 21%, а серед людей віком від 60 років – лише 4%.
