В Україні оновлюють закон про звернення громадян: що потрібно змінити з урахуванням права ЄС

Законопроєкт щодо оновлення інституту звернень громадян, який перебуває на розгляді в парламенті, потребує доопрацювання. Правозахисники підготували пропозиції необхідних змін з урахуванням євроінтеграційних зобов’язань. Зокрема, про те, що обов’язок розглядати звернення має стосуватися лише органів публічної влади.

Про це йшлося під час круглого столу, який організували Центр громадянських свобод та Центр політико-правових реформ, передає ZMINA.

Фото надане організаторами

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 11082 у першому читанні у квітні 2024 року. Редакція цього документа до другого читання викликала дискусію, тож парламентський комітет суттєво його переробив. Проте проєкт закону досі потребує доопрацювання, звертають увагу в Центрі громадянських свобод, де підготували відповідні рекомендації, які допоможуть покращити документ з урахуванням євроінтеграційних зобов’язань України.

За словами заступника голови правління Центру політико-правових реформ Віктора Тимощука, норма закону про звернення громадян (1996 року) щодо обов’язку організацій усіх форм власності відповідати на звернення громадян застаріла.

“Цей закон став неконституційним у частині покладання обов’язку розгляду звернень на приватних суб’єктів. У ньому написано, що такий самий обов’язок, як органи влади, мають також підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадські об’єднання й медіа. І це є абсолютно не конституційним. Бо якась перукарня чи ресторан не повинні витрачати час на листування з громадянами, які раптом вирішили з ними поспілкуватися”, – звернув увагу експерт.

Програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський нагадав, що в Конституційному Суді розглядають скаргу щодо норми про обов’язок приватних структур відповідати на запити громадян.

У правому висновку зазначається, що обов’язок розгляду звернень має стосуватися лише органів публічної влади. А поширення цього обов’язку на приватні компанії, неурядові організації та медіа створює правову невизначеність і ризики непрямого тиску.

Експерти звертають увагу, що чинний закон передбачає право громадянина бути присутнім під час розгляду, обов’язки особистого приймання і підписання звернень тільки керівниками, право на оскарження відповідей. Це може поглинати обмежені публічні ресурси.

У законопроєкті мають бути передбачені механізми, які б запобігали зловживанню правом на звернення. Наприклад, систематичне надсилання великої кількості звернень від однієї людини може розцінюватися як зловживання.

Також рекомендується окремо визначити порядок подання і розгляду петицій. Зокрема, доцільно запровадити детальний порядок подання, розгляду та реагування на петиції, який чітко визначатиме повноваження органів влади, права ініціаторів і процедури оброблення звернень. Такий підхід має бути закріплений в окремому нормативному акті або спеціальному розділі закону.

У ЦГС додають, що право на звернення повинні мати також іноземці та особи без громадянства незалежно від правових підстав перебування в Україні.

Право на звернення в сучасній доктрині прав людини розглядається як процедурна гарантія доступу до публічної влади, що забезпечує відкритість та підзвітність держави, йдеться в правовому висновку. Зокрема, у статті 44 Хартії основних прав ЄС кожному гарантується право подавати петиції до Європейського парламенту з питань, що належать до сфер діяльності ЄС.

Раніше ZMINA писала, що з 2022 року суди в Україні розглянули майже 2 тисячі справ з питань доступу до публічної інформації. Найчастіше розпорядники відмовляли в наданні даних про використання бюджетних коштів, земельних питань та кадрових рішень.