В Україні прискорилося виконання рішень Європейського суду з прав людини: які справи були знаковими

У 2025 році Комітет міністрів Ради Європи закрив нагляд за виконанням 97 рішень Європейського суду з прав людини у справах (ЄСПЛ) проти України. Це майже на 45% більше, ніж 2022 року.

Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції України.

Такі результати свідчать про суттєвий прогрес України у виконанні міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини навіть в умовах війни, пояснюють у відомстві. Порівняно з 2023 -2024 роками кількість закритих справ зросла на 29,3%, а з 2022 роком – на 44,8%.

Серед 97 прав, які були закриті торік, було 11 провідних (leading cases), які стосувалися системних проблем у сфері прав людини. Їх виконання важливе для запобіганням масовим порушенням у майбутньому.

Найбільш знакові результати – закриття справи “Олександр Волков проти України” (щодо незаконного звільнення судді, – Ред.), яка перебувала під наглядом Комітету міністрів з 2013 року. У Комітеті відзначили прогрес у зв’язку із судовою реформою. Зокрема, були створені органи, задіяні у призначенні суддів і дисциплінарних провадженнях, включно з Вищою радою правосуддя, Службою дисциплінарної інспекції та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, що було реакцією на низку проблем, які виявив ЄСПЛ.

Також було важливим закриття справи “Пєтухов проти України № 2” (щодо можливості звільнення від довічного покарання,– Ред.), що перебувала під наглядом з 2019 року. Після прийняття законів № 2689-IX та 2690-IX від 6 листопада 2022 року було запроваджено комплексну правову реформу, що встановлює механізм перегляду довічних вироків відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У новій системі передбачено можливість подати клопотання про заміну довічного ув’язнення на строкове після відбуття 15 років покарання, а також право на повторне звернення у разі відмови. Ефективність реформи підтвердили висновками ЄСПЛ у рішеннях 2025 року у справах “Медвідь проти України” та “Коваленко та інші проти України”, зазначили у Мін’юсті.

Також справу “Білоцерківська проти України”, що перебувала під наглядом з 2022 року, закрили після набуття чинності нового Виборчого кодексу України, який скасував мажоритарну виборчу систему та запровадив пропорційну. Кодекс містить вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації кандидатів та чіткі процедури виправлення недоліків у поданих документах.

Прогрес також відзначений і у митному регулюванні. У справі “Краєва проти України” Конституційний Суд у 2023 році визнав неконституційними положення Митного кодексу про штраф, що дорівнює вартості імпортованих товарів, та обов’язковий характер таких штрафів. 

У 2025 році ЄСПЛ ухвалив 164 рішення у справах проти України. У 131 рішенні суд присудив виплату відшкодування,  у 12 – визнано порушення без призначення компенсації, а у 4 не виявлені порушення. 

Раніше ZMINA писала, що жителька Донеччини виграла справу в ЄСПЛ про невиплату Пенсійним фондом пенсії. Суд знову вказав на проблему невиконання рішень в Україні.

Також у вересні 2025 року Комітет міністрів Ради Європи завершив нагляд за групою справ, що стосувались системної проблеми з переглядом довічних вироків в Україні. Комітет, який наглядав за ситуацією щодо довічного ув’язнення в Україні, відзначив, що механізм перегляду справ функціонує ефективно.