ТСК з питань розслідування злочинів РФ проти журналістів затвердила склад експертної ради комісії
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа, на третьому засіданні затвердила персональний склад експертної ради комісії.
Про це повідомляє проєктна менеджерка напряму захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович, яка представляє організацію в ТСК.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. Фото: НСЖУ“Злочини РФ проти українських журналістів — це не поодинокі випадки, це елемент цілеспрямованої воєнної політики зі знищення свободи слова на окупованих і прифронтових територіях. Викрадення, катування, незаконне утримання в полоні, вбивства, обстріли журналістів із чітким маркуванням PRESS і знищення редакцій є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права та воєнними злочинами. Завдання Тимчасової слідчої комісії та експертної ради — забезпечити ретельне документування цих злочинів за міжнародними стандартами, щоб зібрані докази могли бути використані в національних судах і передані до Міжнародного кримінального суду для притягнення винних до відповідальності”, – наголосила проєктна менеджерка напряму захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович.
Загалом до експертної ради Тимчасової слідчої комісії увійшло 17 людей.
Зокрема такі представники громадянського суспільства:
- Оксана Романюк, директорка ІМІ;
- Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ;
- Володимир Зеленчук, медіаюрист ІМІ.
- Тетяна Катриченко, голова ГО “Медійна ініціатива за права людини”;
- Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналів України;
- Олександра Горчинська, журналістка, медіатренерка (NV), координаторка проєктів ГО “Жінки в медіа”;
- Дмитро Хилюк, журналіст, колишній полонений РФ;
- Ганна Красноступ, координаторка кампанії РЄ “Журналісти мають значення” в Україні, директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції культури Міністерства культури;
- Олександр Бурмагін, медіаексперт, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
- Андрій Бистров, експерт із медіаменеджменту та науковий дослідник;
- Наталія Криворучко, журналістка Локатор-Медіа;
- Стас Козлюк, журналіст, співавтор Viktoriia project;
- Олег Батурін, журналіст проєкту The Reckoning Project: Ukraine Testifies Лабораторії журналістики суспільного інтересу;
- Юлія Химерик, журналістка, проводить розслідування воєнних злочинів РФ та злочинів проти основ нацбезпеки;
- Ганна Чехович, проєктна менеджерка напряму захисту громадянського суспільства, Центр інформації про права людини (ZMINA);
- Максим Буткевич, правозахисник, журналіст, колишній військовополонений, голова правління БФ “Принцип надії”;
- Ліза Кузьменко, голова правління ГО “Жінки в медіа”.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко у своєму виступі говорив про головні небезпеки для журналістів, з якими вони стикаються через російську агресію. Зокрема, про системні переслідування незалежних медіа, знищення редакцій, FPV-дрони над журналістами з маркуванням PRESS та колег у полоні.
“Для мене це можливість донести голос журналістської спільноти туди, де приймаються рішення”, — зазначив він.
Він також додав, що досвід проєкту “Розстріляна свобода слова”, Центрів журналістської солідарності та міжнародні контакти Спілки допоможуть посилити політичну оцінку системних злочинів, тиск на РФ і пропозиції змін у державній політиці.
Керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук зазначила, що повномасштабна війна РФ проти України продовжує залишатися головним викликом для існування українських медіа та безпеки журналістів із 2022 року.
За її словами, ІМІ з початку вторгнення зафіксував 870 злочинів, які скоїла Росія проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну.
Інститут масової інформації виокремив 14 категорій злочинів Росії проти медіа та журналістів, які охоплюють фізичне насильство (вбивства, поранення, обстріли, переслідування, викрадення, незаконні затримання журналістів), кібератаки, погрози, цензуру (вимкнення україномовного мовлення, захоплення редакцій українських медіа, запуск на них своєї пропаганди), обстріли телевеж, юридичний тиск тощо.
Крім того, за даними ІМІ, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 123 медійники, з них 15 – під час виконання журналістської діяльності, 94 – як учасники бойових дій, 14 – цивільні жертви.
У російському полоні станом на 15 січня 2026 року, за даними ІМІ, перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників.
Нагадаємо, 4 грудня 2025 року Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. Головою комісії обрано Євгенію Кравчук, а заступником голови комісії – народного депутата Ярослава Юрчишина.
