ФБР провело обшук у домі журналістки The Washington Post у справі про витік секретної інформації: правозахисні і медійні організації критикують цей крок

Федеральне бюро розслідувань провело обшук у помешканні журналістки The Washington Post Ханни Натансон у штаті Вірджинія. Слідчі дії стали частиною розслідування щодо урядового підрядника, якого підозрюють у незаконному зберіганні секретних матеріалів.

Про це повідомили на сайті газети.

Фото: GIGAZINE

Федеральні агенти оглянули будинок журналістки та її пристрої, вилучили мобільний телефон, два ноутбуки – особистий і робочий, виданий редакцією, а також смартгодинник Garmin. Під час обшуку Натансон перебувала вдома.

Того ж дня The Washington Post отримала повістку з вимогою надати інформацію, пов’язану з тим самим підрядником. Слідчі запросили всі комунікації між ним та іншими працівниками редакції.

Обшуки в домівках журналістів у США трапляються вкрай рідко. Федеральні правила, спрямовані на захист свободи преси, зазвичай обмежують застосування жорстких слідчих дій проти медійників, щоб не допустити розкриття джерел інформації.

Головний редактор The Washington Post Метт Мюррей у листі до редакції назвав обшук надзвичайною та агресивною дією, яка викликає серйозні питання щодо конституційного захисту журналістської роботи. Він наголосив, що редакція підтримує свободу преси й перебуває на зв’язку з журналісткою, юристами та владою.

Слідчі повідомили Натансон, що вона не є фігуранткою справи. Згідно з ордером, правоохоронці розслідують дії Ауреліо Переса-Лугонеса – системного адміністратора з Меріленду, який мав доступ до інформації з грифом “цілком таємно”. За даними ФБР, він без дозволу отримував секретні розвідувальні матеріали на робочих системах і забирав їх із захищених урядових приміщень. Частину документів слідчі нібито виявили в його ланчбоксі та підвалі.

У Міністерстві юстиції заявили, що підрядник шукав і зберігав засекречені дані, зокрема розвідінформацію про країну, яку в судових документах називають “країна 1”. На момент арешту він листувався з журналісткою, і слідчі дійшли висновку, що в цьому листуванні містилися секретні відомості.

Генеральна прокурорка США Пем Бонді розповіла, що обшук провели на запит Міністерства війни, оскільки журналістка нібито отримувала та публікувала незаконно злиту секретну інформацію від підрядника Пентагону. Вона заявила, що адміністрація Дональда Трампа “не терпітиме витоків секретних даних”, які, на її думку, загрожують національній безпеці та військовим.

Водночас Натансон не висунули жодних обвинувачень. У кримінальній справі проти Переса-Лугонеса слідчі також не звинувачують його безпосередньо в передачі секретної інформації журналістам.

Федеральні прокурори в Меріленді звинуватили Переса-Лугонеса, ветерана ВМС США, у незаконному зберіганні інформації, пов’язаної з обороною. Після першого судового засідання його залишили під вартою.

Президент Дональд Трамп того ж дня, виступаючи в Білому домі, заявив, що витік інформації нібито припинили, а причетну особу вже заарештували. Він згадав, що йдеться про дані щодо Венесуели.

У США немає закону, який прямо забороняє журналістам отримувати або публікувати засекречену інформацію. У 2019 році справа засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа викликала побоювання, що прецедент можуть використати проти медіа, однак суд так і не розглянув це питання по суті – у 2024 році Ассанж уклав угоду зі слідством.

Ханна Натансон висвітлює роботу федеральних відомств і брала участь у резонансних матеріалах про звільнення держслужбовців, національну безпеку та дипломатію в перший рік другого терміну Трампа. У грудні вона опублікувала колонку про свою роботу з джерелами у федеральних структурах, розповівши, що зібрала понад тисячу контактів держслужбовців, які ділилися з нею інформацією.

Видавець The Washington Post Вілл Льюїс заявив, що дії влади не зламали журналістку, і підкреслив її відданість професії навіть після вилучення техніки.

Правозахисні організації та медійні експерти розкритикували обшук. Президент Комітету репортерів за свободу преси Брюс Браун назвав його різким посиленням тиску на незалежність медіа. Директор Інституту Першої поправки імені Найта Джаміль Джаффер заявив, що будь-які обшуки, спрямовані проти журналістів, потребують особливої перевірки, адже вони можуть стримувати розслідувальну журналістику.

ФБР офіційно не прокоментувало ситуацію, однак директор бюро Каш Пател зазначив, що йдеться про нібито загрозу військовим і національній безпеці.

Нагадаємо, що у другий президентський термін Дональд Трамп перейшов від ворожої риторики до системних дій проти медіа. “Репортери без кордонів” (RSF) зафіксували за рік цензуру державних даних, тиск на журналістів, згортання публічних мовників і обмеження доступу до інформації. Ці кроки наближають США до авторитарних практик і мають наслідки для свободи преси у світі.