У Верховній Раді пропонують карати за публічні погрози щодо державних і громадських діячів

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики до насильства щодо державних і громадських діячів, а також їхніх близьких родичів, якщо такі заклики поширюють через медіа або інтернет.

Йдеться про законопроєкт № 14372, який 12 січня 2026 року подали народні депутати Антон Яценко, Микола Тищенко (обидва позафракційні) та Михайло Крячко (фракція “Слуга народу”).

Верховна Рада України. Фото з мережі

Законопроєкт розроблено з метою посилення кримінально-правового захисту державних та громадських діячів і їхніх родин від зазіхань на їхнє життя, здоров’я або гідність.

Автори ініціативи хочуть прирівняти публічні заклики до вбивства чи тяжкого насильства до серйозних кримінальних злочинів.

Згідно із законопроєктом:

• погрози або публічні заклики до насильства щодо найвищих посадовців і їхніх родичів, зокрема в соцмережах, можуть каратися позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років;
• якщо ж ідеться про публічне підбурювання невизначеного кола осіб, покарання може становити від 6 до 10 років ув’язнення.

Автори законопроєкту зазначають, що мета змін – посилити захист посадовців і їхніх родин від реальних загроз життю та безпеці.

Як приклад вони наводять вбивство 30 серпня 2025 року колишнього голови Верховної Ради та чинного народного депутата Андрія Парубія.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає, що поява цього законопроєкту може бути продиктована страхом окремих представників влади перед власним народом. 

“Причин для розроблення та ініціювання законів може бути безліч: від євроінтеграційних вимог до нагальних потреб суспільства, від корисливих мотивів окремих законотворців до виправлення наявних прогалин законодавства. Водночас найбільш абсурдною та суспільно небезпечною мотивацією для розроблення закону є страх перед власним народом”, – вважає юрист. 

Також Володимир Зеленчук зауважує, що запропоновані норми значною мірою невиправдано розширюють норми вже чинного кримінального законодавства:

“Пояснювальна записка до проєкту закону не містить належної аргументації, а наявні в Кримінальному законодавстві норми вже охоплюють запропоновані до криміналізації діяння та способи їхнього вчинення, крім, звісно, публічних закликів до насильства щодо державних діячів. Останнє є складним питанням, що лежить на перетині свободи слова та національної безпеки”, – говорить юрист. 

Нагадаємо, раніше тимчасова слідча комісія з розслідування злочинів Росії проти медіа та медійників розпочала формування експертної ради. До неї можуть долучитися профільні громадські організації, медіаюристи, правозахисники та журналісти.