Цифровий архів воєнних злочинів росіян у 3D-форматі: у Києві проходить виставка про окупацію Харківщини
9 грудня у Музеї другої світової війни відбулася презентація виставки “Крізь морок. Світло пам’яті“, присвяченої воєнним злочинам, скоєним росіянами на Харківщині. Ініціаторами проведення експозиції стали IT-компанія Skeiron, Головне управління Нацполіції Харківської області та платформа пам’яті “Меморіал“. Виставка працюватиме до 9 лютого 2026 року.
По це виданню ZMINA розповів один зі співзасновників компанії Skeiron Юрій Преподобний.
Команда SkeironЗа його словами, команда Skeiron два роки працювала над переведенням у 3D-формат фото та відеоматеріалів, зібраних під час експедицій на Харківщині у 2023–2024 рр.
“Ми робимо візуалізацію пам’яток. Це бекапи (резервна копія важливих даних. – Ред). Якщо вони зруйнуються, їх можна відновити. Тобто ми є виконавцями й одними з авторів проєкту. Це я, Андрій Гривняк, Вікторія Скорохід та інші. Ми відзняте нами складали в одну історію”, – розповідає він.
Ще один учасник проєкту, Тарас Хлопецький, розповів про те, що він та інші члени команди Skeiron використовували дрони, фотоапарати та сканери, щоб відзняли низку об’єктів. Зокрема, у селі Кам’янка, на місці масового поховання в Ізюмі та у колишньому відділку поліції, перетворену росіянами на катівню. Завдяки цьому були створені 3D-моделі зруйнованих російськими ракетами та снарядами будівель в місті Ізюм та навколишніх селах.
Тарас Хлопецький“Зазвичай для того, щоб зібрати потрібні матеріали необхідно було витратити до двох днів на один об’єкт. Потім, використовуючи технологію так званої “хмари точок” ми все переводили у тривимірний формат. Це дуже складний і тривалий процес”, – пригадує Тарас.
Юрій Преподобний розповів, що ініціатором та спонсором проєкту став фонд американського бізнесмена Говарда Баффета. Під час роботи над ним команда Skeiron співпрацювала з харківською поліцією, яка забезпечувала супровід та доступ до об’єктів її персоналу.
Юрій ПреподобнийЕкспозиція поділена на три тематичні частини, що відображають масштаби трагедії на Харківщині. Перша, присвячена руйнаціям, демонструє 3D-моделі знищених шкіл та житлових будинків за допомогою сенсорних екранів, AR-постерів та VR-шоломів. Зокрема, використовуючи останні, відвідувачі можуть побачити у 3D-проєкції напівзруйновану багатоповерхівку в Ізюмі, під завалами якої загинули люди.
Фото: ZMINA“На великій плазмі можна побути в місцях, де катували людей. Там є календарі, які вели люди, будучи в ув’язненні”, – розповідає Юрій.
Фото: ZMINAНа іншому екрані показані макети будівель, надрукованих на 3D-принтері.
Фінальний блок, що об’єднує всі матеріали у цілісну відеохроніку, присвячений масовим похованням в м. Ізюм.
“Сама авторка сенсів проєкту Вікторія Скорохід розділила виставку на три етапи. Їх об’єднує документальний фільм, який постійно прокручується на величезному екрані”, – додає Преподобний.
Центральним елементом виставки є надрукований на 3D-принтері макет Ізюмського цвинтаря. У заглибинах-могилах розміщені маленькі помаранчеві фігурки, виготовлені з фосфоресцентного матеріалу, які світяться навіть у повній темряві.
Фото: ZMINA“Архів створено на основі тисяч фотографій та лазерного сканування. Тільки для фіксації Ізюмського поховання знадобилося близько 6 тисяч знімків. Окрім дронів, команда використовувала наземні сканери, що дозволило відтворити кожну могилу та деталі зруйнованого села Кам’янка“, – наголошує він.
Мета проєкту – вийти за межі “сухої статистики”, адже за кожною цифрою стоїть конкретне ім’я та трагічна історія. Організатори планують показати його за кордоном, щоб продемонструвати всі жахливі наслідки війни (масові знищення, тортури та незаконні ув’язнення. – Ред.).
“Саме заради цього потрібно зберегти у 3D-форматі всі докази, скоєних росіянами злочинів на території України”, – зазначає Тарас.
Під час відкриття виставки співзасновниця платформи “Меморіал” Лєра Лауда повідомила про публікацію понад 12 тисяч історій загиблих. За її словами, мета проєкту – закласти підвалини пам’яті про цю війну.
До присутніх з вступним словом звернулися заступниця міністра культури України Анастасія Бондар, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та заступник керівника Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. Вони наголосили, що матеріали виставки збережені у цифровому форматі як докази, які неможливо стерти чи заперечити. Такі дані мають важливе значення для міжнародних трибуналів, а мультимедійний формат дозволяє оперативно розгортати проєкт на будь-якій локації для занурення глядача у дійсність.
Усі зібрані дані щодо катівень передані правоохоронцям для використання у слідчих діях.
Звіти та матеріали виставки доступні у формі блогу на сайті Skeiron.com.ua.
Експозиція, що триватиме місяць, працюватиме навіть під час блекаутів завдяки потужним акумуляторам.
Нагадаємо, найпоширенішими воєнними злочинами, за якими українські правоохоронці оголосили підозри з початку повномасштабної війни, стали незаконне позбавлення волі, катування та утримання в нелюдських умовах.
Нагадаємо, що українські правоохоронці задокументували понад 170 тисяч воєнних злочинів, які скоїли російські військові. Це є найбільшим викликом для міжнародної юстиції з часів Другої світової війни.
Підозру оголосили 965 особам, 697 справ передали до суду, 194 людей уже засудили. Лещенко заявив, що українські правоохоронці не лише фіксують злочини, а й формують доказову базу для національних і міжнародних судів.
Крім того, за даними Офісу генпрокурора, станом на 31 липня 2025 року від повномасштабної агресії Росії загинули 15 258 цивільних, зокрема 640 дітей. Ще понад 34 тисячі людей дістали поранення. Росія зруйнувала або пошкодила понад 235 тисяч обʼєктів цивільної інфраструктури.
