У держвідомствах призначили відповідальних за тимчасово окуповані території: що це змінить, пояснює правозахисниця

На початку жовтня в Міністерстві розвитку громад та територій України повідомили, що для забезпечення системної роботи в прифронтових регіонах та на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) уряд активізує діяльність координаційного центру з питань управління цими регіонами, створеного ще 10 січня 2025 року.

Для цього премʼєр-міністерка Юлія Свириденко зобов’язала міністерства та центральні органи виконавчої влади визначити відповідальних за координацію державної політики на прифронтових і тимчасово окупованих територіях. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 3 жовтня 2025 року.

Сама постанова про створення координаційного центру, до якого мають увійти новопризначені заступники, була оприлюднена ще 10 січня 2025 року. Його очолює віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад та територій. 

До складу центру входять, зокрема, керівники обласних військових адміністрацій Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, а також представники МВС, Міноборони, МОН, Мінсоцполітики, РНБО; Офісу президента та народні депутати – за згодою.

Редакція ZMINA звернулась із запитом до Секретаріату Кабінету Міністрів, щоб з’ясувати, кого саме міністерства визначили відповідальними за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. У відповідь на запит у секретаріаті надали перелік таких представників у 21 органі виконавчої влади, серед яких міністерства, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Пенсійний фонд, Фонд держмайна та інші. 

У Секретаріаті Кабінету Міністрів повідомили, що 12 грудня переспрямували запит ZMINA до Міністерства розвитку громад та територій. Адже редакція в запиті також просила уточнити, чи всі органи виконали доручення уряду та які саме ще не визначили відповідальних заступників. Станом на момент публікації відповіді від Мінрозвитку ZMINA не отримала.

Здебільшого йдеться не про нові посади, а про покладення додаткових повноважень на вже призначених заступників міністрів, які відповідають за інші напрями роботи. Тим часом правозахисники звертають увагу, що в Україні досі немає цілісної державної стратегії захисту прав постраждалого від війни населення. 

Раніше ZMINA детально аналізувала наслідки ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і перерозподілу його повноважень між іншими міністерствами. Як результат, важливі повноваження щодо захисту постраждалих від війни були розпорошені, а частина повноважень Мінреінтеграції була просто “загублена” та не перейшла до інших міністерств.

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова звертає увагу, що призначення відповідальних заступників у міністерствах відбулося за відсутності єдиної державної політики щодо ТОТ України та прифронтових територій, а отже нові відповідальні ризикують працювати без зрозумілого стратегічного орієнтира.

Правозахисниця визнає, що поява формально відповідальної людини в кожному міністерстві може спростити комунікацію:

“Добре, що в кожному міністерстві визначено людину, яка теоретично могла б відповісти на запитання про те, що міністерство робить щодо людей з окупованих територій”.

Водночас, на думку Луньової, потенціал у такому форматі є лише за умови, що держава сформулює прозору й адекватну політику щодо тимчасово окупованих територій та громадян України, які на цих територіях залишаються.

“Для того щоб визначені відповідальними за прифронтові та окуповані території заступники були ефективними, має бути центр формування державної політики. Наприклад, коли ми говоримо про євроінтеграцію, є віцепрем’єр з питань європейської інтеграції, про цифровізацію – віцепрем’єр з питань цифрової трансформації, які, по суті, формують та координують наскрізну державну політику. Однак наразі такої політики щодо окупованих чи прифронтових територій у нас немає”, – зазначила правозахисниця.

На її думку, в ситуації, коли в Україні немає відповідного центрального органу, який формує державну політику щодо людей з тимчасово окупованих територій, заступники міністрів навряд чи можуть суттєво щось виправити.

Окремо експертка підкреслює, що прифронтові території й тимчасово окуповані регіони потребують принципово різних підходів.

“Прифронтові громади дуже різні. Є ті, які фактично перебувають на лінії бойового зіткнення, а є, наприклад, Харків, Запоріжжя, які теж є, по суті, прифронтовими. Тому і політика щодо цих територій може бути доволі різною – від забезпечення евакуації до посилення спроможності прифронтових громад, відбудови тощо. Коли ми говоримо про окуповані території, люди фактично невидимі для держави, допоки не виїжджають і не стають ВПО. Тож, як можуть забезпечувати реалізацію політики щодо ТОТ України заступники, якщо такої сформованої політики в нас немає, – питання відкрите”.

Нагадаємо, що, за даними дослідження програми “Партнерство за сильну Україну”, за останній рік лише близько 0,3% повідомлень у телеграмі, фейсбуку, ютубі та тіктоку стосувалися ТОТ. Це свідчить про слабку присутність теми тимчасово окупованих територій в українському інформаційному просторі. 

Раніше ZMINA писала, що після ліквідації Міністерства з питань реінтеграції Росія почала ефективно використовувати відсутність в Україні єдиної державної політики щодо тимчасово окупованих територій. Під час Кримської платформи експерти звертали увагу, що розпорошеність повноважень між відомствами та відсутність чіткої комунікаційної стратегії щодо ТОТ створюють вакуум, який заповнюють російські наративи.