Лише 0,3% згадок про окуповані території у соцмережах: експерти закликають посилити комунікацію з людьми в окупації
Аналітики проаналізували понад 86 мільйонів повідомлень у мережах Telegram, Facebook, YouTube та TikTok за останні 12 місяців. З них 248 тисяч стосувалися тимчасово окупованих територій — без урахування коментарів. Це близько 0,3%.
Такими є результати дослідження програми “Партнерство за сильну Україну”, які представили сьогодні на XIV Форумі громадянського суспільства, передає ZMINA.
Фото: ZMINAНайбільше повідомлень з’являється в регіонах, які безпосередньо межують з лінією фронту: у Запорізькій (12,23%), Херсонській (9,57%) та Одеській (8,24%) областях.
Понад половину згадувань мають нейтральний характер — передусім це новини, офіційні повідомлення та репортажі. Негативні дописи становлять 37,3% і здебільшого пов’язані з бойовими діями, обстрілами, руйнуванням інфраструктури та гуманітарними кризами.
Радник зі стратегічних питань громадської організації “YES” Аскад Ашурбеков під час дискусії наголосив, що український інформаційний простір інколи мимоволі відтворює російські наративи. За його словами, коли тема тимчасово окупованих територій подається як проблема окремих регіонів або лише внутрішньо переміщених осіб, це звужує масштаб питання.
“Ключовою тезою росіян є локальність конфлікту. І коли ми кажемо, що це локальна проблема якихось регіонів, якоїсь локальної спільноти ВПО, то ми де-факто підіграємо російській пропагандистській історії”, — сказав він.
Ашурбеков також звернув увагу на недостатність державних рішень щодо ТОТ. На його думку, ліквідація профільного міністерства ускладнила вироблення єдиної політики у сфері реінтеграції.
“Хоч ми й громадянське суспільство, але деякі речі без влади неможливо вирішувати, тому що це державницька проблема. І сьогодні органи державної влади не продукують спільну політику щодо тимчасово окупованих територій, тобто вони її умовно віддали на інерцію”, — сказав експерт.
Заступниця головного редактора медіаплатформи “Вгору” Єлизавета Жарких зазначила під час дискусії, що редакції, які системно працюють із темою окупації, стикаються з виснаженням аудиторії, але не можуть дозволити собі випадати з цієї теми.
“У нас немає іншого варіанту. Якщо ми не будемо про це говорити, цього не робитиме ніхто”, — сказала вона.
Жарких підкреслила важливість роботи з молоддю на ТОТ, яка зберігає потенціал до змін і потребує інформації про можливості освіти та розвитку на підконтрольній уряду України території. За її словами, контент про ТОТ має не лише розповідати про травматичний досвід, а й бути корисним, адаптованим до TikTok та Instagram.
“Нам треба корисний контент робити, якщо ми говоримо про молодих людей на ТОТ — це мають бути інформаційні проєкти про вступ в українські виші, школи тощо. Треба їм показати, що на них на підконтрольній уряду України території чекає розвиток, демократія і свобода. Тут вони можуть заробляти, розвиватися і бути кимось. А там [на тимчасово окупованих територіях] цей шлях для них неможливий”, — зауважила Єлизавета Жарких.
Керівник проєкту “На лінії зіткнення”, член правління ГО “Сильні громади” Андрій Грудкін звернув увагу на те, що фізичний поділ країни не означає руйнування соціальних зв’язків. Однак, за його словами, окупація супроводжується репресіями, інформаційною блокадою та заміщенням населення, тому державі необхідно шукати технологічні рішення.
Також Грудкін зазначив, що саме переселенці можуть бути містком до людей на ТОТ, адже люди спілкуються між собою.
“Стратегічно нам потрібно використовувати людський ресурс — людей, які виїхали, які зберігають зв’язок із рідними та знайомими в окупації. Це сьогодні найреальніший інструмент”, — пояснив він.
Експерт також наголосив на важливості єдиної державної політики з реінтеграції тимчасово окупованих територій.
“На національному рівні потрібно задуматися, чому ліквідували Мінреінтеграції й чому зараз політика пробуксовує у цій сфері”, — сказав він.
Фото: ZMINAДиректор дослідницької компанії “Active Group” Олександр Позній наголосив, що тривале перебування у стані стресу знижує здатність суспільства сприймати негативні новини, через що тема ТОТ поступово відходить на другий план.
“Коли ми говоримо про окуповані території, ми, на жаль, не бачимо всіх тих проблем, з якими вони (люди на ТОТ. – Ред.) зіштовхуються. Ми часто мислимо з погляду комфортного життя, живучи у Києві чи десь на Заході України. Тому оця прірва потихеньку зростає, ми не бачимо тих проблем і починаємо менше говорити про них”, — прокоментував Позній.
Він також зауважив, що українці нерідко упереджено ставляться до людей, які залишилися під окупацією.
“Яка думка в суспільстві про цих людей? З одного боку це українці, яких ми чекаємо, а з іншого боку в суспільстві є думка: “Ви ж 10 років не виїжджали звідти, отже вам подобається жити при цій владі”. Хоча насправді, коли ми спілкуємося з цими людьми (які перебувають на ТОТ з 2014 року. – Ред.), вони говорять: “Ви нам казали “чекайте, ми вас повернемо” і ми чекали”, — розповів експерт.
Юлія Боклаг, членкиня правління БО “Helping to leave” наголосила, що людям на ТОТ важливо отримувати інформацію про реальні випадки підтримки та допомоги.
“Потрібно доносити інформацію людям в окупації саме позитивними прикладами підтримки. Якщо люди знатимуть, що їх тут підтримають — їм буде легше прийняти рішення. А хто зазвичай передає позитивні кейси? Рідні, знайомі”, — сказала Боклаг.
Раніше ZMINA детально розповіла, чому після ліквідації Мінреінтеграції створене замість нього Міннац’єдності стало неуспішним і як владі відновити єдину політику на користь постраждалих від війни.
У жовтні 2025 року Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, оприлюднила дорожню карту законопроєктів для захисту прав постраждалих від війни, зокрема щодо компенсацій за зруйноване майно, прав ВПО, доступу до освіти й реєстрації актів цивільного стану на окупованих територіях.
