Українські та міжнародні медіаорганізації виступили проти амністії за злочини проти журналістів
Під час переговорів щодо можливого мирного плану для завершення російської війни проти України платформа Media Freedom Rapid Response (MFRR) та партнерські організації заявили, що категорично не підтримують ідеї амністії за потенційні воєнні злочини, скоєні під час повномасштабного вторгнення Росії. Особливо йдеться про злочини проти журналістів.
Про це йдеться в заяві організації MFRR, опублікованій 4 грудня на сайті International Press Institute.
Фото: Media India GroupОрганізації знову наголосили, що винні у вбивстві щонайменше 16 журналістів, тяжких пораненнях десятків медійників та нападах на медіаінфраструктуру мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності за міжнародним і національним правом. Вони підкреслили, що розслідування повинні спиратися, зокрема й на роботу українських журналістів, які вже допомогли задокументувати низку доказів можливих воєнних злочинів проти працівників медіа.
Заява стала реакцією на попередній план, який запропонувала адміністрація Дональда Трампа і який передбачав “повну амністію” для всіх злочинів, скоєних під час війни. Згодом медіа повідомили, що цей пункт зняли з обговорення, однак у MFRR наголосили: будь-яка спроба запровадити загальну амністію за воєнні злочини проти журналістів чи цивільних суперечитиме міжнародному гуманітарному праву та зобов’язанням у сфері прав людини.
Організації нагадали, що міжнародне гуманітарне право зобов’язує всі сторони конфлікту захищати журналістів як цивільних. Умисні атаки на журналістів або медіаоб’єкти є воєнним злочином і мають розслідуватися відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду та національного законодавства. Будь-яка амністія за такі порушення не має правових підстав.
Медійні організації також підтримали розслідування воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом та українськими правоохоронцями й схвалили ініціативу Ради Європи створити Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Вони закликали країни — члени Ради Європи пришвидшити цей процес, щоб майбутній трибунал міг повноцінно розслідувати всі злочини, включно з тими, що були спрямовані проти журналістів.
Через російське вторгнення щонайменше 16 медійників загинули, виконуючи свою роботу. Серед них – українська журналістка Вікторія Рощина, яку вбили після катувань у російському полоні у 2024 році. Частину журналістів російські військові стратили, інші загинули від артилерії або атак дронів. Серед них – французький фотокореспондент Антоні Лалікан, убитий російським FPV-дроном на Сході України в жовтні 2025 року, а також українські журналісти Альона Грамова та Євген Кармазін, яких убив інший російський дрон у Донецькій області.
Станом на листопад 2025 року MFRR зафіксував 53 випадки знищення російськими військовими української медіаінфраструктури. Організації також звернули увагу, що нинішні мирні перемовини відбуваються після одного з найсмертельніших періодів для журналістів за весь час повномасштабної війни. За даними українських моніторингових груп, цілеспрямовані атаки на журналістів, які працюють у PRESS-жилетах, зростають і створюють критично небезпечні умови на передовій.
Нагадаємо, що у французькому місті Байє генеральний директор міжнародної організації “Репортери без кордонів” Тібо Бруттен відкрив меморіальну стелу у присутності родин та близьких 73 журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків з 1 червня 2024 року до 1 червня 2025 року.