На Закарпатті понад 10,5 тисячі ромських дітей відвідують школи, близько 300 – дитсадки
У Закарпатській області у школах навчаються понад 10,5 тисячі ромських дітей, а дитсадки відвідують 300 дошкільнят. Понад 100 ромів здобувають професійно-технічну освіту.
Про це розповів заступник директора департаменту Закарпатської ОВА Олександр Лях під час форуму, присвяченого інтеграції ромів в освітній простір, повідомляє Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
Фото: ДЕССНаразі на Закарпатті проживає найбільша в Україні ромська громада, разом із ромами, які внаслідок повномасштабної війни переїхали туди зі Сходу. В області діють ромські хаби в Берегові та Мукачеві, де навчають мов, цифрових навичок, надають консультації. Виходить в ефір ромська телепрограма “Романо Джівіпен”, яка сприяє діалогу між ромами та владою.
У ромській громаді залишається чимало проблем з освітою дітей: лише п’ята частина проходить дошкільну підготовку, частина дівчат припиняють навчання через ранні шлюби.
“Найбільша проблема – недооцінка освіти всередині громади. Змінити це можна лише через постійну роботу з батьками та показ прикладів успішних ромів”, – звернув увагу Олександр Лях.
За словами директорки благодійної організації “Закарпатський обласний благодійний фонд “Благо”, експертки Ради Європи Елеонори Кулчар, ромські діти мають можливість навчатися у 210 закладах освіти. За останній рік понад тисячу ромських дітей завершили базову школу, а понад 250 – здобули повну середню освіту.
Кулчар наголосила, що освіта є ключем до майбутнього ромської громади та її інтеграції в європейське суспільство. Проте рівень освіти ромів залишається на низькому рівні з низки причин: через бідність, соціальну ізоляцію, дискримінацію та недостатнє усвідомлення батьками важливості навчання дітей.
Ромська мова в Україні досі не кодифікована, що негативно впливає на рівень освіченості ромських дітей та збереження їхньої ідентичності. Водночас у країнах ЄС діти мають змогу її офіційно вивчати.
Експертка наголосила, що слід розробити комплексну міжгалузеву державну програму інтеграції ромів в українське суспільство, а на місцях запровадити регіональні бюджетні програми з чітким фінансовим обґрунтуванням та очікуваними результатами. На відміну від Ромської стратегії, програма передбачатиме конкретну бюджетну підтримку. Елеонора Кулчар також пропонує передбачити в місцевих бюджетах на 2026–2028 роки кошти на освітні та соціальні ініціативи для ромської громади.
У Держетнополітики повідомили, що форум, який відбувся 5 листопада, організували в межах реалізації Ромської стратегії до 2030 року та Стратегії збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення. Його головною метою було напрацювання спільних рішень для розв’язання актуальних проблем ромської спільноти.
Раніше ZMINA писала, що заходи, які пропонуються в плані з реалізації Ромської стратегії на 2026–2028 роки, лише незначною мірою розв’яжуть нагальні проблеми ромського населення в Україні. Зокрема, у ньому не враховано потреб жінок, ВПО та не внесено заходів з подолання сегрегації ромських шкіл.
Для вступу до ЄС та відбудови важливо рахуватися з інтересами ромів та решти нацменшин, заявляв раніше Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.
