Понад 200 довічників померли в українських тюрмах за сім років: правозахисники звинувачують прокуратуру в блокуванні звільнень тяжкохворих

З 2018 року в українських в’язницях померло понад 200 людей, засуджених до довічного позбавлення волі.

Про це Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України повідомив у коментарі Харківській правозахисній групі.

Фото: Судово-юридична газета

За офіційними даними, 2018 року померли 22 людини, у 2019 і 2020 роках – по 25, у 2021-му – 36, у 2022-му – 30, у 2023 і 2024 роках – по 24. Станом на 31 серпня 2025 року зафіксували ще 15 смертей серед довічників. Більшість із них – 179 осіб – померли від хвороб. Ще 11 людей вчинили самогубство, двоє загинули внаслідок нещасних випадків, семеро померли природною смертю.

Правозахисники наголошують, що висока смертність серед довічно ув’язнених пов’язана із системним блокуванням звільнення тяжкохворих засуджених. За словами представників Харківської правозахисної групи, навіть коли лікарі визнають, що стан здоров’я несумісний з перебуванням у колонії, прокурори часто оскаржують рішення судів про звільнення, затягуючи процес до смерті людини.

Показовими є випадки Івана Ястребова та Віталія Матухна. У жовтні 2022 року лікарська комісія встановила, що Ястребов має захворювання, несумісне з утриманням у колонії. Суд погодився на звільнення, але прокурор подав апеляцію, і засуджений помер у лікарні, не дочекавшись рішення. Віталій Матухно, який мав онкологічну хворобу та інвалідність першої групи, також не був звільнений попри припис Європейського суду з прав людини, що вимагав термінового реагування. Він помер у тюремній лікарні.

Харківська правозахисна група зазначає, що подібні випадки не є винятком. У понад 80% справ суди підтримують позицію прокурорів, що фактично позбавляє засуджених права на справедливий розгляд і гуманне ставлення.

Правозахисники вважають, що нинішня система суперечить статті 3 Європейської конвенції про заборону нелюдського поводження. Вони закликають реформувати підхід до звільнення тяжкохворих осіб і переглянути або скасувати “перелік захворювань”, який визначає, кого можна звільнити за станом здоров’я.

На думку експертів, право на життя і медичну допомогу не має залежати від формальних списків чи позиції прокуратури. Критичний стан здоров’я сам по собі має бути підставою для звільнення, як того вимагають міжнародні стандарти з прав людини.

Нагадаємо, що торік монітори Національного превентивного механізму здійснили 543 візити до місць несвободи. За результатами перевірки Омбудсман вніс 70 подань про порушення прав людини.