Правозахисники визнали політв’язнем кримського підприємця Романа Григоряна
Правозахисний проєкт “Підтримка політв’язнів. Меморіал” визнав підприємця з окупованого Севастополя Романа Григоряна політичним в’язнем: окупанти звинуватили його в “державній зраді” через нібито здійснені ним грошові перекази на користь Збройних сил України.
Про це йдеться в заяві на сайті проєкту.
Роман Григорян. Джерело: “Підтримка політв’язнів. Меморіал”У 2023 році Григорян із сім’єю переїхав до Іспанії, де в соцмережах публікував світлини з акцій проти російської агресії. Це стало приводом для доносу з боку проросійського руху “Севастополь. СМЕРШ”. Коли чоловік повернувся до окупованого Криму, щоб продати нерухомість, його заарештували.
За версією “слідства”, впродовж серпня 2023 – лютого 2024 року Григорян начебто фінансував закупівлю безпілотників, морських дронів і бронетехніки для українських сил оборони.
7 лютого 2025 року окупаційний суд Севастополя засудив кримчанина до 12 років позбавлення волі та призначив йому штраф у 500 тисяч рублів. 14 травня 2025 року Третій апеляційний суд загальної юрисдикції РФ залишив вирок чинним.
Згідно із заявою правозахисників, переслідування Григоряна є політично мотивованим і грубо порушує право на справедливий суд. Як пояснили правозахисники, 2 березня 2022 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією констатувала, що війна РФ проти України порушує пункт 4 статті 2 Статуту ООН і є застосуванням державою збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, тобто агресією.
У 1946 році Міжнародний військовий трибунал ухвалив, що агресія є “вищим міжнародним злочином”. Стаття 51 Статуту ООН підтверджує “невіддільне право на індивідуальну чи колективну самооборону, якщо відбудеться збройний напад” на незалежну державу.
Отже, з погляду міжнародного права воєнні дії РФ проти України незаконні та злочинні, а дії України щодо захисту від агресії законні та обґрунтовані.
Багато громадян Росії, незгодних зі злочинною війною, перераховують кошти на допомогу Україні та українцям: як на гуманітарні цілі, так і ЗСУ для допомоги в протистоянні російській агресії. Росіяни, які проживають за кордоном, можуть робити це відкрито, проте для тих, хто живе в Росії або хоча б приїжджає туди, це стає причиною для затримання в кримінальній справі.
У правозахисній організації наголосили, що не мають доступу до матеріалів справи, тож не можуть напевне стверджувати, як саме слідство доводило факт переказу коштів і те, що вони призначалися саме на підтримку ЗСУ.
“Водночас ми вважаємо, що навіть у тому разі, якщо Григорян, як стверджує слідство, навмисно перераховував кошти на підтримку ЗСУ, він не має притягуватися за це до кримінальної відповідальності”, – йдеться в повідомленні.
Григоряна звинуватили в наданні фінансової допомоги іноземній державі в діяльності, спрямованій проти безпеки РФ. Цей склад злочину запроваджено в статті 275 КК РФ 2012 року, у квітні 2023-го покарання за за нього збільшено до довічного. На переконання правозахисників, це зроблено задля залякування всіх незгодних із російською зовнішньою політикою та війною проти України. Обов’язковою ознакою складу злочину є те, що діяльність, у якій надається допомога, має бути спрямована проти безпеки РФ.
“Ми вважаємо очевидним та безперечним, що ні підтримка громадянського населення України, ні допомога Україні у відбитті агресії з боку Росії не спрямовані проти безпеки Російської Федерації”, – наголосили в правозахисному проєкті.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що в окупованому Криму значно збільшилася кількість затримань жінок, покарання для них також посилили.
Демонстративна жорстокість щодо жінок має на меті ще більше залякати цивільне населення півострова і придушити будь-які форми опору окупації, переконані експерти. У 26 випадках із 31 пропагандисти прямо пов’язують репресії з Україною. Здебільшого для звинувачення кримчанок використовуються статті, що неодноразово критикувалися за розмитість формулювань.
