За пів кроку до рівності: що передбачає новий законопроєкт про протидію дискримінації

У Києві відбулася публічна дискусія “За пів кроку до рівності”, присвячена стану прав ЛГБТІК+-людей в Україні та законопроєкту № 13597, який має посилити захист вразливих груп. Учасники заходу наголосили, що ухвалення документа може стати переломним моментом для впровадження європейських стандартів рівності.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA. 

Фото: Артем Галкін

Законопроєкт пропонує розширити перелік ознак дискримінації до 20, а також запровадити адміністративну відповідальність за дії без насильства. Окремо передбачено кримінальну статтю для публічних закликів до насильства на ґрунті нетерпимості.

За словами Микити Бурова, помічника-консультанта народної депутатки Неллі Яковлєвої, документ став логічним продовженням попереднього законопроєкту № 5488: “Тепер ми маємо більш досконалу версію, яку не побоялися зареєструвати понад 30 народних депутатів. Це показує, що тема захисту від дискримінації вже не є маргінальною в політичному порядку денному”.

Микита Буров. Фото: Артем Галкін

Соціологиня Центру якісних досліджень Альона Осипова підкреслила, що ухвалення цього закону критично важливе в умовах зростання атак і виявів ненависті: “Наші дослідження свідчать, що суспільна толерантність змінюється дуже повільно. Без законодавчих гарантій уразливі групи й надалі залишатимуться без належного захисту”.

Альона Осипова. Фото: Артем Галкін

Правозахисники наголошують, що ухвалення законопроєкту також стало б не лише важливим кроком для України у сфері прав людини, а й сигналом міжнародним партнерам про готовність дотримуватися європейських стандартів рівності.

Захід, у межах якого відбулось обговорення, організували Центр прав людини ZMINA спільно з проєктом “Хтось когось любить” Громадського радіо.

Раніше ZMINA писала, що в Києві пошкодили приміщення ресурсного центру “ПрайдХаб”. Цього разу вандали обмалювали фасад, а також пошкодили вікна й двері. Це не перший випадок нападу на простір.

Зображення подібної символіки може бути виявом візуальної мови ворожнечі, яка, як пояснюють правозахисники, стає підґрунтям для насильства. Вона принижує, дискримінує або закликає до ненависті проти певних груп – за ознаками раси, етнічності, релігії, статі чи сексуальної орієнтації. За їхніми словами, проблема полягає не лише в образах: такі висловлювання змінюють суспільне сприйняття, нормалізують агресію та знижують психологічні бар’єри до насильницьких дій.

Нагадаємо, що законопроєкт № 13597 зареєстрували 4 серпня. Виконавча директорка Gender Stream Ольга Полякова зазначила, що цей документ не просто зміни до кримінального та адміністративного кодексів, а й важливий сигнал того, як суспільство реагує на насильство, приниження та обмеження свободи.

За її словами, законопроєкт не обіцяє, а пропонує конкретні дії: вперше в українському законодавстві визнається нетерпимість як серйозне правопорушення, злочини на цьому ґрунті стають публічними справами, а не приватними проблемами потерпілих. Крім того, законопроєкт передбачає відповідальність за втягнення дітей у пропаганду жорстокості, а також створює механізми захисту для ромських спільнот, ЛГБТІК+, жінок, ветеранів і ветеранок та інших вразливих груп.

Крім того, як додають в організації, 13597 наближає Україну до європейського законодавства і є частиною її міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.

Читайте також: Баланс замість радикальності: чим відрізняється законопроєкт № 13597 від попередніх спроб боротися з дискримінацією