Мовна омбудсманка не вбачає потреби в перехідному мовному законодавстві для деокупованих територій

Для деокупованих територій України не буде потреби ухвалювати окреме перехідне мовне законодавство.

Таку думку в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна висловила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

Олена Івановська

“З юридичної точки зору не думаю, що необхідно ухвалювати окреме перехідне мовне законодавство. Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” вже є рамковим і гнучким у багатьох аспектах. До того ж ми знаємо, що процес внесення змін до законодавства часто є тривалим і складним – а реінтеграція потребуватиме швидких, чутливих рішень. Тому, замість законодавчих відтермінувань, варто зосередитися на управлінських і програмних інструментах реалізації цього закону”, – вважає Івановська.

За її словами, відразу після визволення територій неможливо буде автоматично застосувати всі механізми державного контролю так, як це працює на решті території країни.

“Це не буде продуктивно і точно не буде гуманно. Людям треба буде дати час – оговтатися, звикнути до безпеки, відчути довіру до держави. І саме в цей момент держава має проявити себе як партнер, а не контролер”, – наголосила вона.

За її словами, мовна реінтеграція має відбуватися поступово, з людяністю, але з чітким стратегічним вектором.

Напередодні Олена Івановська запропонувала вилучити російську з переліку мов, які потребують підтримки та особливого захисту.

Нагадаємо, що в грудні 2024 року уряд пропонував прибрати російську та білоруську мови зі списку тих, які підлягають захисту, а в листопаді 2023 року віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що в переговорах з ЄС щодо забезпечення прав меншин не постає питання захисту “російської меншини”, оскільки в Україні офіційно немає такої спільноти.