Парламент проголосував за закриття доступу до реєстрів нерухомості
Народні депутати Верховної Ради ухвалили в цілому законопроєкт №11533, який на період воєнного стану та рік після його закінчення обмежить доступ до інформації про точне розташування об’єктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.
Фото з мережіЗгідно з пояснювальною запискою, законопроєкт на період воєнного стану та рік після його закінчення обмежує доступ до даних про місцезнаходження об’єктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок, які належать будь-яким юридичним особам.
“Інформація про такі об’єкти є легкодоступною для ворога. Список усіх підприємств, які здійснюють діяльність, пов’язану з забезпеченням обороноздатності держави (далі — оборонні підприємства), є відкритим і доступним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому, з-поміж іншого, зазначені види діяльності таких підприємств та їхнє місцезнаходження”, — йдеться в пояснювальній записці.
Громадська організація “Центр протидії корупції” у своєму телеграм-каналі прокоментувала: “Такі норми значно ускладнять роботу для журналістів з виявлення махінацій з нерухомістю, зокрема корупційних. Законопроєкт також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії — зʼясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юрособі, буде складно. Але цей закон полегшить життя як корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості”.
Журналістка Тетяна Ніколаєнко написала у фейсбуці: “…Під виглядом захисту ОПК обрізали доступи журналістам… Публічна позиція зброярів була: закрийте все, нас вбивають. Позиція журналістів була: закриті реєстри вас навряд чи врятують, а ось корупціонерів — ще й як”.
Народна депутатка від фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко написала, що обмеження даних охоплює:
-
технічну інформацію у патентах, авторських правах та Prozorro;
-
судові рішення, що розкривають логістику, специфікації чи контрагентів;
-
координати об’єктів, кадастрові номери, адреси виробничих майданчиків.
Цей законопроєкт зареєстрували в парламенті майже рік тому, 29 серпня 2024-го. Його автори — народні депутати з фракції “Слуга народу” Ігор Фріс, Сергій Демченко, Володимир Ватрас.
Фріс стверджував у коментарі “Громадському”, що завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані підприємства. Він наполягав на обмеженні такої інформації, адже, мовляв, “ми вразливі, коли ми публічні”. За словами нардепа, парламентарі подали такий законопроєкт на прохання самих оборонних підприємств, “щоб по них не прилітало”.
Як пише “hromadske”, минулого року Міністерство цифрової трансформації, Комітет Верховної Ради з антикорупційної політики, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та омбудсман Дмитро Лубінець висловили стурбованість тим, що закон передбачає непропорційне обмеження даних.
Вони відзначали, що в документі пропонувалося обмежити доступ до даних про місце розташування об’єктів нерухомого майна всіх зареєстрованих прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень, а не лише об’єктів “оборонки”.
В антикорупційному комітеті Верховної Ради це назвали надмірним, непропорційним і таким, що суперечить суспільному інтересу. Там вважають, що для захисту підприємств достатньо дозволити їм вказувати адресою місця розташування будь-яку адресу, за якою гарантується зв’язок, а також не зобов’язувати їх вносити “збройові” види діяльності в держреєстр.
22 липня цього року законопроєкт №11533 не включили в порядок денний засідання. А 21 серпня проголосували в цілому. Для набуття чинності його має підписати президент.
Нагадаємо, у березні депутати не голосували за законопроєкт №11533, який обмежує доступ до реєстрів.
Раніше юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук оцінив законопроєкт №11533, який обмежує доступ до державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та земельного кадастру, як такий, що завдасть шкоди не лише громадському контролю – журналістам, громадським та правозахисним організаціям, а й звичайним користувачам реєстрів.
Торік у Раді пропонували ввести кримінальну відповідальність за збут інформації з електронних реєстрів.