Перемоги військових та взаємопоміч об’єднують українців як вдома, так і за кордоном – дослідження

Дата: 21 Серпня 2025
A+ A- Підписатися

Серед опитаних громадян в Україні та тих, які вимушено виїхали до ЄС після 2022 року, найбільшими факторами для об’єднання є перемоги українських військових та допомога один одному. 

Такі дані дослідження Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group). 

Відповіді респондентів на питання про чинники об’єднання українського суспільства

Соціологи з 30 липня по 6 серпня опитали 1600 повнолітніх людей в Україні та ще пів тисячі тих, хто вимушено мешкає у 27 країнах ЄС. Дослідження проводили до Дня Незалежності. 

Опитані, розповідаючи про те, що може об’єднувати українців, могли обрати один з понад десятка варіантів. У підсумку до трійки факторів, що об’єднують, потрапили перемоги ЗСУ (55% в Україні та 45% у ЄС), допомога один одному (37 та 36%) та економічний ріст (35 та 30%).

Щодо решти чинників об’єднання, то респонденти називали: 

  • відбудова України (34 в Україні та 31% у ЄС);
  • мова (по 20% серед обох груп);
  • вступ в ЄС / НАТО (19 та 26%);
  • єдність політиків (12 та 11%);
  • культура (11 та 16%);
  • історія (8 та 6%);
  • релігія (4 та 3%);
  • спортивні перемоги (по 3% для обох груп);
  • повернення біженців (по 3% для обох груп);
  • інше (7 та 6%);
  • немає відповіді (3 та 6%).

Дослідники порівняли ці дані з даними за 2023 рік, коли проводили схоже опитування. 

Серед українців, які лишились в Україні, лідери у відповідях майже не змінились, але, наприклад, поменшало тих, для кого перемоги ЗСУ є фактором об’єднання (зменшення з 66 до 55%), та тих, кого зі співгромадянами об’єднувала відбудова (зменшення з 48 до 34%). 

Серед тих, хто поїхав за кордон, також поменшало тих, кого об’єднує з людьми довкола перемоги ЗСУ (зменшення з 58 до 45%) та відбудова (зменшення з 51 до 31%). За кордоном стало менше людей, для яких чинником об’єднання була поміч один одному: у 2023 році таких було 43%, а до 2025-го стало 36%.

Щодо того, що найбільше може роз’єднувати суспільство, то, на думку опитаних, цей перелік має такий вигляд,

  • взаємні звинувачення (в Україні 57% та 68% у ЄС);
  • політичні конфлікти (52 та 46%);
  • економічна криза (по 37% в обох групах);
  • мова (26 та 34%);
  • відмова від вступу в ЄС/НАТО (19 та 21%);
  • поразки ЗСУ (19 та 16%);
  • релігія (14 та 6%);
  • відсутність відбудови (13 та 11%);
  • масовий виїзд українців за кордон (13 та 9%);
  • історія (3 та 2%);
  • культура (по 2% в обох групах); 
  • інше (5 та 7%);
  • немає відповіді (по 1% в обох групах).
Відповіді респондентів на питання про чинники роз’єднання українського суспільства

З 2023 року в Україні поменшало людей, які вважають, що роз’єднати можуть взаємні звинувачення (було 62% стало 57%) та політичні конфлікти (було 63% стало 52%). Водночас подекуди незначно побільшало тих, хто вважає, що роз’єднувати українців може релігія (було 11% стало 14%), економічна криза (було 35% стало 37%) та поразки ЗСУ (було 18% стало 19%). 

За два роки тих, хто вважає всередині країни чинником роз’єднання мовне питання, побільшало з 17% до 26%.

Щодо відповідей з-за кордону, то як чинник роз’єднання опитані переважно наголошують на взаємних звинуваченнях (було 69% стало 68%) і мовному питанні (було 26% стало 34%). Серед українців за кордоном від 2023 року поменшало тих, кого з оточенням роз’єднати могла б відсутність відбудови (було 29% стало 11%), масовий виїзд за кордон (було 16% стало 9%) та політичні конфлікти (було 59% стало 46%). 

Поцікавились у респондентів також тим, що для них є визначними подіями, які вплинули на формування українського суспільства за часів незалежності. Дослідники кажуть, що поруч із декларацією 1991 року (51%) згадують опір від 2022 року (51%), події АТО/ООС (42%) і Революцію гідності (47%) як найважливіші події. 

Визначні події, що вплинули на формування українського суспільства за часів незалежності, на думку опитаних
 

Нагадаємо, що серед українців за кордоном 20–25% можуть ізолюватися від людей після вимушеного переїзду.

Також кожен третій опитаний в Україні не зможе вдовольнити базові потреби, якщо втратить роботу. За кордоном ситуація, за словами дослідників, не набагато краща, бо там таких людей налічили 24,5%, а для вразливих груп ситуація взагалі є ідентичною як за кордоном, так і в Україні. 

Фотографія обкладинки: Natalie Keyssar\NPR

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter