Четверо українців, які застрягли на російсько-грузинскому кордоні, звернулися до ЄСПЛ

Дата: 07 Серпня 2025
A+ A- Підписатися

Четверо громадян України, які перебувають на російсько-грузинському кордоні, звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): вони просять суд зобов’язати Грузію, Молдову й Україну вжити термінових заходів для повернення додому усіх, хто наразі перебуває у буферній зоні.

Про це пише “Радіо Свобода” з посиланням на інформацію правозахисної організації European Prison Litigation Network.

Всі четверо заявників — чоловіки, які до повномасштабного вторгнення Росії в Україну відбували покарання на Херсонщині. Після окупації частини регіону їх депортували до Росії, там вони відбули покарання. Після звільнення ексв’язнів вивезли до кордону з Грузією. Станом на 7 серпня у приміщенні прикордонного пункту “Даріалі” перебувало понад сотню українців.

У заяві наголошується: не дозволяючи заявникам скористатися єдиним транзитним маршрутом, що дає змогу потрапити на українську територію, грузинська і молдовська влада позбавляють їх можливості повернутися додому, отримати необхідну медичну допомогу, а також звернутися до національних і міжнародних органів, відповідальних за розслідування воєнних злочинів, жертвами яких вони стали.

“Ситуація погіршилася через жорсткішу позицію грузинської влади (яка дозволяє в’їзд на свою територію цій категорії громадян України лише з метою транзиту перед відбуттям до Молдови) і зміну позиції молдовської влади, яка тепер відмовляється дозволити транзит через свою територію колишнім українським в’язням, депортованим до Росії”, — йдеться у документі.

Заявники просять ЄСПЛ зобов’язати вжити терміново таких заходів:

  • Грузію — не повертати українців до РФ, забезпечити транзит країною, надати юридичну допомогу, перекладача, забезпечити харчами, одягом, тимчасовим житлом;
  • Молдову — дозволити транзитний проїзд територією республіки;
  • Україну — забезпечити повернення заявників на територію України, зокрема шляхом укладання спеціальних угод із Грузією і Молдовою, гарантувати, що транзит заявників через країни, які межують з Україною, не буде заблокований самою Україною.

Нагадаємо, що єдиний шлях, через який українські громадяни можуть повернутися додому з окупованих територій чи після депортацій до Росії, – це Грузія. Однак через відсутність необхідних документів українські ексв’язні тижнями чи навіть місяцями утримуються на російсько-грузинському кордоні в нелюдських умовах в очікуванні підтвердження від посольства України, що вони є її громадянами. Після цього вони можуть отримати паспорт у дипустанові в столиці Грузії Тбілісі й повернутися додому.

Відомо, що станом на 20 липня на кордоні Росії та Грузії утримували щонайменше 95 громадян України, зокрема сім жінок, також серед українців є кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.

Всі вони змушені перебувати в підвальному приміщенні з обмеженим доступом до свіжого повітря, де є лише 18 ліжок на всіх.

В ніч на 21 липня 2025 року на грузинському КПП депортовані з РФ українці вийшли з підвального приміщення, де їх утримували, з протестом, вимагаючи забезпечення елементарних умов перебування, наприклад, доступу до питної води.

У протесті взяли участь близько 70 людей, вони звернулися до грузинських прикордонників з вимогами поліпшити умови перебування.

Юридична радниця ГО “Захист в’язнів України” Ганна Скрипка назвала те, що відбувається в підвалі буферної зони на російсько-грузинському кордоні, таким, що дедалі більше нагадує сучасний концентраційний табір на кордоні Європи – “місце, де десятки людей живуть у тисняві, без повітря, без їжі, без права на свободу”.

Згодом Грузія запропонувала Україні варіанти повернення депортованих з РФ українців, які перебувають у транзитній зоні на російсько-грузинському кордоні. Про це повідомили в МЗС України. Однак жодних конкретних заходів поки що не вжито.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що 15 громадян України, яких утримують на території прикордонного пункту “Даріалі” в Грузії після депортації з Росії, оголосили безстрокове голодування на знак протесту проти грубого порушення їхніх прав.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter