Голова МКС закликала країни — учасниці Римського статуту до глибшої співпраці на тлі нових викликів

У День міжнародного кримінального правосуддя, що відзначають у світі 17 липня, голова Міжнародного кримінального суду, суддя Томоко Акане закликала “плекати систему Римського статуту, … створену мудрістю людства”, а також поглибити співпрацю та підтримку роботи МКС.

Заяву опублікували на сайті суду. 

Будівля Міжнародного кримінального суду. Фото: Britannica

День міжнародного кримінального правосуддя започаткували, щоб згадувати про ухвалення Римського статуту,  17 липня 1998 року. Статут – це установчий договір суду, який мав би захищати людей від геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів і злочину агресії. 

Акане, звертаючись на 27 річницю прийняття статутуі , нагадала, що “у цей самий момент незліченна кількість цивільних живе в руїнах, зазнаючи дій, які суперечить міжнародному праву”. За підрахунками аналітиків, російське вторгнення в Україну лишається найсмертоноснішим конфліктом у світі. 

“Суд продовжуватиме працювати заради цих незліченних жертв, і наш колективний обов’язок — плекати цей дорогоцінний проєкт – систему Римського статуту, – створену мудрістю людства”, – говорить голова МКС. 

Для того, щоб побудувати безпечніший та справедливіший світ, на думку Акане, країнам — учасницям Римського статуту слід “задуматися про нагальну необхідність повної співпраці та підтримки”. 

“Зараз, як ніколи раніше, світ повинен згуртуватися навколо обіцянки, що безкарність не повинна бути варіантом, і що закон має бути сильною та адекватною відповіддю на насильство та міжнародні злочини”, – додає суддя. 

Суддя Томоко Акане. Фото: Міжнародний кримінальний суд

Сьогодні Міжнародний кримінальний суд стикається з низкою викликів для нормальної роботи. До прикладу, головний прокурор МКС не може користуватись електронною поштою та банківським рахунком через санкції США, а після накладення обмежень частина партнерів суду різко перестали відповідати на листи без пояснення причин. 

Правозахисники просили ЄС захистити МКС від тиску, а ZMINA пояснювала, чому влада Штатів ввела санкції. 

Окрім цього, гостро постало питання співпраці країн — учасниць Римського статуту. Одним з тих, кому за останні роки МКС виніс ордер на арешт, є російський диктатор Путін. Над цим українські правоохоронці спільно з МКС працювали п’ять місяців.

Ордер зобов’язує арештувати Путіна у 124 країнах, втім, це не зупинило його від поїздки до Монголії. Правозахисники кажуть, що такі випадки слід розглядати як частину стратегічних зусиль на підрив роботи МКС. 

У відповідь на поведінку монгольської влади з критикою виступила Україна, а у МКС обмежились лише офіційним підтвердженням, що країна “завадила Суду виконувати свої функції”. 

Напис “Путін, Гаага чекає на тебе” на будівлі муніципалітету Вільнюса. Фото: Vilnius Municipality

Втім, ордер частково обмежив пересування Путіна.

У 2023 році він планував відвідати Південно-Африканську Республіку, але не доїхав, бо країна мала право його арештувати. Росія погрожувала громадянам ПАР війною, про що під присягою в суді розповів пізніше президент країни Сиріл Рамафоса. 

Випадки, коли люди, які мають ордер на арешт від МКС, уникають арешту, не поодинокі. 

Окрім цього, у поточному році Угорщина вийшла з Римського статуту, щодо цього у МКС висловлювали жаль. 

Нагадаємо, що нещодавно країни — учасниці Міжнародного кримінального суду відклали до 2029 року розгляд змін, щоб ефективно карати за злочин агресії. ZMINA пояснювала, чому це важливо для України. 

Також ZMINA разом з експертами-правниками розбиралася, як в Україні працює Міжнародний кримінальний суд, з якими проблемами зіткнувся та чим іще, окрім розслідувань, займається.