У Міннац’єдності заявили, що жити в окупації – це вибір самих громадян. Правозахисниця ZMINA пояснила, чому виникають подібні нефахові позиції
Гендиректорка директорату у справах національної єдності та стратегічних комунікацій Міннац’єдності Юлія Лисенко заявила, що перебування в окупації – це вибір самих громадян України.
Про це вона сказала на конференції Українського католицького університету “AntIDote: Єднання”.
Під час конференції ведуча панельної дискусії журналістка Софія Челяк поставила питання щодо повноважень Міннац’єдності. Вона звернула увагу, що після ліквідації Мінреінтеграції, яке опікувалося питаннями тимчасово окупованих територій (ТОТ) за Міннац’єдності залишилися повноваження стратегічних комунікацій та роботи з українською діаспорою.
Журналістка зауважила, що на сторінці міністерства відсутня комунікація із громадянами, які залишаються проживати на ТОТ.
Також Софія Челяк зауважила, що Положення про Міннац’єдності не є повним і поцікавилася у Юлії Лисенко, чи поверне міністерство повноваження щодо роботи із ТОТ та чи включатимуть стратегічні комунікації міністерства також громадян в окупації?
Юлія Лисенко не відповіла по суті поставленого питання.
Юлія Лисенко/ Скриншот із відео“Де б не був українець та українка, наратив, який має бути – історія та сюжет. Громадяни на ТОТ та за кордоном також мають свою історію та сюжет. Вони залишаються українцями і важливо не роз’єднувати українців, а об’єднувати їх”, – сказала вона.
Вона вважає, що в жодному разі не потрібно акцентувати, що Україна залишить своїх громадян на ТОТ і що вони не є українцями.
Софія Челяк розповіла, що писала матеріал про освіту на ТОТ Донеччини та Луганщини, про те, як окупаційна влада працює з освітою дітей. Під час інтерв’ю дві дівчини, які у 2023 році після 18-річчя змогли виїхати з тимчасово окупованих територій, заявили, що з 2022 року з ними ніхто не працює, що вони самостійно шукали можливість виїхати на підконтрольну уряду України територію.
“Ви знаєте в першу чергу, напевне, необхідно мати розуміння і бажання виїхати. Тому що є такі моменти, коли наші люди шукають виправдань, чому вони залишаються там [в окупації], чому вони залишаються на території України, або ж виїжджають за кордон. В першу чергу треба відповісти собі чесно: так, є бажання і це бажання, де бути, ким бути”, – відреагувала Лисенко.
Вона вважає, що найголовніше — відродити націю, і що держава створює умови для повернення людей з окупації.
“Шкода, що такою ціною ми почали розбудовувати свою націю – на жаль. У нас відроджується українська мова. Ми відроджуємося. Ми згадали, де б не був українець, ми бачимо українське слово. Це – наш світ”, – резюмувала Юлія Лисенко.
У коментарі виданню ZMINA директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова висловила переконання, що подібні твердження могли з’явитися через відсутність у представниці Міннац’єдності обізнаності щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
Правозахисниця нагадала, що люди, які залишаються в окупації, не мають вільного вибору виїхати з ТОТ або залишитися там. До такого висновку також можна дійти, якщо ознайомитися із доповідями правозахисних організацій про те, що відбувається в окупації.
“Виїзд з окупації пов’язаний з небезпеками проходження фільтраційних процедур Російської Федерації та з наявністю або відсутністю документів та значних коштів. Якщо виїжджає, до прикладу, ціла родина, це може бути декілька тисяч євро. У людей банально нема грошей. А якщо ж людина продовжує працювати соціальним працівником чи в “пенсійному фонді” на ТОТ, щоб собі заробити гроші на виживання і на виїзд з окупації, то після виїзду вона буде мати питання від Служби безпеки України стосовно колабораційної діяльності і її переслідуватимуть в межах кримінального провадження”, – пояснила правозахисниця.
Необізнаність щодо ТОТ представниці Міннац’єдності можна пояснити тим, що міністерство від моменту свого створення дистанціювалося від питань жителів ТОТ.
Правозахисниця нагадала, що коли стали відомі плани про ліквідацію Мінреінтеграції, у вересні 2024 року низка правозахисних організацій оприлюднили звернення до президента Володимира Зеленського. У документі правозахисники висловили позицію, що уряд має залишити Мінреінтеграції, яке займається усіма постраждалими від війни Росії – внутрішньо переміщеними особами (ВПО), громадянами, які залишаються на ТОТ та людьми, які виїхали за кордон.
Альона Луньова“Ідея дуже проста. Ситуації в людини можуть змінюватися: сьогодні вона проживає на ТОТ, а завтра – ВПО або виїхала за кордон і стала закордонним українцем. Питання, з якими закордонні українці звертаються до наших консульств, до наших колег за кордоном, стосуються також тимчасової окупації. Ми впевнені, що має бути одне міністерство, що формує єдину, цілісну політику щодо осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії”, – пояснила Альона Луньова.
У грудні 2024 року після трансформації Мінреінтеграції у Міннац’єдності й призначення нового міністра, Коаліція правозахисних організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України оприлюднила нову Позицію.
“У другому документі ми дуже наполягали, що ці три політики мають бути разом. Як ми розуміємо через пів року після реорганізації Мінреінтеграції, це не було правильним рішенням. Ми ще тоді пояснювали, що такі дії уряду призведуть до розірвання цих політик та до того, що ніхто не буде якісно займатися побудовою політик щодо постраждалого населення”, – пояснила Альона Луньова.
Після реорганізації Мінреінтеграції з перших днів роботи Міннац’єдності міністерство припинило комунікувати питання, які стосувалися політик та викликів ТОТ, оскільки занадто вузько розуміло свій мандат — виключно закордонні українці.
Напередодні Центр прав людини ZMINA оприлюднив аналітичну записку, у якій експерти детально проаналізували розподілені після реорганізації Мінреінтеграції повноваження і наскільки наразі забезпечена сталість державної політики щодо ТОТ України та постраждалих від збройної агресії.
Альона Луньова повідомила, що деякі повноваження Мінреінтеграції перейшли до Мінрозвитку, але уряд втратив, зокрема, повноваження щодо перехідного правосуддя.
“На жаль, в уряді немає органу, відповідального за впровадження перехідного правосуддя”, – констатувала правозахисниця.
Читайте також: Омбудсман розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції, що погіршило захист постраждалих від війни
Альона Луньова наголосила, що допоки держава не забезпечить цілісну підтримку постраждалим від війни громадянам, зокрема з ТОТ України, не можна стверджувати, що держава забезпечила виїзд своїх громадян із ТОТ і що це є лише питання бажання громадян. При цьому правозахисниця окреслила частину не вирішених державою викликів.
Серед них непередбачуваність державної політики у цій сфері, зокрема неякісно виписана стаття 111-1 Кримінального Кодексу про колабораційну діяльність.
“Люди в окупації не знають, за що їх можуть карати як колаборантів, а за що ні, тому що стаття 111-1 КК України дуже широка і будь-які діяльності в окупації можуть призвести до притягнення до відповідальності”, – пояснила правозахисниця.
“Допоки в нас не буде цілісної політики підтримки людей, які виїжджають з ТОТ, зокрема молоді, допоки не буде якісної та адаптивної підтримки ВПО, ми не можемо говорити, що ми забезпечили виїзд з окупованих територій і що це лише питання бажання людей і їхніх добровільних рішень”, – підкреслила Альона Луньова.
28 червня LIGA.net з посиланням на інформацію джерела у керівній фракції “Слуга народу” повідомила, що Міннац’єдності, яке очолює віцепрем’єр Олексій Чернишов, планують ліквідувати через проблеми з фінансуванням та кадрами.
